Реєстраційний номер
0826U002340, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Клініко-імунологічні особливості генералізованого пародонтиту хронічного перебігу у хворих з герпесвірусною інфекцією
Здобувач
Шелест Марія Євгеніївна,
Керівник Савєльєва Наталія Миколаївна
Опонент Мазур Ірина Петрівна
Опонент Шнайдер Станіслав Аркадійович
Рецензент Гармаш Ольга Володимирівна
Рецензент Ярославська Юлія Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний медичний університет
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню актуальної науково-практичної задачі стоматології – підвищення ефективності лікування хронічного генералізованого пародонтиту у хворих із герпесвірусною інфекцією шляхом оптимізації діагностики і застосування диференційованого підходу до використання імунокорегуючої терапії з урахуванням особливостей імунопатогенезу захворювання.
Наукова новизна проведенного дослідження полягає у поповненні даних щодо пребігу хронічного генералізованного пародонтиту на тлі герпесвірусної інфекції.
Уперше надано всебічну клініко-імунологічну характеристику розвитку хронічного генералізованного пародонтиту в осіб із герпесвірусною інфекцією, визначені особливості клінічного перебігу, характер та ступінь імунних розладів і їх взаємозв’язок. Встановлено, що герпесвірусні інфекції модулюють патогенез стоматологічного захворювання, надають йому більш агресивні риси, сприяють пришвидшеному переходу І ступеня у ІІ ступінь тяжкості захворювання, підвищують рівень дисбіозу в ротовій порожнині та кількісне видове представництво мікроорганізмів в асоціаціях.
Встановлено, що розвиток хронічного генералізованного пародонтиту в осіб із герпесвірусною інфекцією відбувається на тлі імунодефіцитного стану, зниження місцевого і системного імунітету, пригнічення антибактеріального захисту організму, розладів у цитокіновій мережі, підвищення рівня аутоімунних реакцій.
Уперше за умов поєднання хронічного генералізованного пародонтиту із герпесвірусною інфекцією вдалося виокремити наявність певних видів імунопатологічних синдромів, які створюють необхідність застосування у хворих на хронічний генералізованний пародонтит з вірусом простого герпесу 1 (ВПГ-1), ВПГ-1+вірус Епштейна- Барр (ВЕБ), і ВЕБ диференційованої імунокорегуючої терапії.
Доведено, що запропоноване використання імунокоректорів у комплексній терапії хворих на хронічний генералізований пародонтит має вірогідно більш значущий вплив на нормалізацію його перебігу та стану тканин пародонта, покращення досліджуваних показників у порівнянні з традиційним підходом.
Отримані результати вказують на те, що застосування комплексної терапії з включенням імунокоректорів на підставі поглибленого вивчення особливостей імунопатогенезу ХГП, поєднаного з ВПГ-1, ВПГ-1 + ВЕБ і з ВЕБ, підсилює дію антивірусних препаратів, ефективно відновлює імунореактивність організму, нівелює прозапальний цитокіновий синдром, аутоімунний синдром на тлі імунодефіцитного стану, імунодефіцитний синдром і відновлює мікробіоценоз ротової порожнини.
Було проведено обстеження та оцінка пародонтального статусу у 100 хворих на хронічний генералізований пародонтит (ХГП) I-II ступеня тяжкості, поєднаного з герпесвірусною інфекцією (ГВІ), які розподілені на 3 основні групи. Першу групу склали 40 пацієнтів із ХГП та ВПГ-1. Другу групу представляли 30 пацієнтів із ХГП та ВПГ-1 і хронічною вірусною Епштейна-Барр інфекцєю (ХВЕБІ). До третьої групи увійшли 30 пацієнтів із ХГП та ХВЕБІ. Також було проведено обстеження у 50 осіб без вірусної інфекції: четверту групу (порівняння) склали 30 пацієнтів із ХГП I-II ступеня тяжкості без ГВІ. До референтної (контрольної) групи увійшли 20 умовно здорових осіб без ХГП та без ГВІ. Вік обстежених складав 25-45 років.
Запропонована імунокорегуюча терапія нормалізує мікробіоценоз порожнини рота. До проведення курсів терапії у 62,5% – 92,2% осіб різних основних груп мікробні асоціації складалися з 4 – 5 видів мікроорганізмів. Після терапії їх кількість зменшилася до 2 – 3 видів. До лікування у 16,0 – 37,5% хворих основних груп із пародонтальної кишені висівалися такі патогенні мікроорганізми, як S.aureus, S.pyogenes, S.haemolyticus, Candida albicans, в кількості 5,7106 – 2,5107- КОЕ/мл. Після терапії в підгрупах активного лікування ці мікроорганізми не висівалися взагалі, а в підгрупах активного контролю вони висівалися у кількості 2,8103 – 8,6103 КОЕ/мл.
Під впливом імунокорегуючої терапії нормалізується імунореактивність організму, пригнічується аутоімунна відповідь. Відновлюється баланс між про- та протизапальними чинниками, активуються системи клітинних і гуморальних ланок антивірусного захисту. В підгрупах активного контролю такі зміни не спостерігалися.
Під впливом запропонованої терапії стійка ремісія спостерігалась безпосередньо після лікування у 98 % хворих, і через пів року у 94 % хворих.
Дата реєстрації
2026-06-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-28
