Registration Number
0826U002455, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
04-08-2026
popup.evolution
o
Title
Representation of Mythological Female Images in Contemporary Visual Culture of Ukraine
Author
Alina Avershyna,
popup.head Anatolii Shcherban
popup.opponent Kateryna Stanislavska
popup.opponent Serhii V. Vytkalov
popup.review Maryna Aleksandrova
popup.review Heorhii Pankov
popup.rada
Kharkiv State Academy of Culture
Description
Дисертація присвячена дослідженню репрезентації міфологічних жіночих образів у візуальній культурі України періоду незалежності. Практики образотворчого мистецтва розглянуто як такі, що зумовлені соціокультурною динамікою та забезпечують сенсоутворення в просторі культури.
Мета дослідження полягає в культурологічному осмисленні динаміки та варіативності художньої репрезентації жіночих міфологічних образів у візуальній культурі незалежної України в образотворчому мистецтві. Об’єктом дослідження є візуальна культура України періоду незалежності. Предметом дослідження є міфологічні жіночі образи в художніх практиках візуальної культури України 1991–2024 рр.
Досліджено соціокультурний контекст періоду незалежності в хронологічній перспективі, а саме: 1991−2000 рр., період від Помаранчевої революції до Революції гідності, період Революції гідності, початок російсько-української війни. Звернуто увагу на інституалізацію феміністичного руху в результаті революційних подій в Україні. Прослідковано динаміку трансформації образів жінки-матері та жінки-держави як міфологеми Берегині, а також образу жінки-воїтельки внаслідок російсько-української війни. Вивчено актуалізацію демонологічного пласту української міфології на прикладі образів відьми, смерті, ляльки-мотанки, русалки та мавки. Зазначено, що демонологічна образність унаочнила потенціал української нації у вимірах самобутності та ідентичності. Проаналізовано неоміфологічні образи Сталевої відьми і Святої Джавеліни, репрезентація яких зумовлена подіями російсько-української війни.
Наукова новизна одержаних результатів виражається в цілісному культурологічному дослідженні репрезентації міфологічних жіночих образів у візуальній культурі України періоду незалежності. Представлено варіативність та динаміку типології жіночих міфологічних образів, зумовлених соціокультурними трансформаціями.
У роботі використано методи з арсеналу культурології, гендерної теорії, історії та візуальної культури. Залучено культурологічний, гендерний, історико-культурний, соціокультурний, мистецтвознавчий, герменевтичний та структуралістський підходи. Також для вивчення візуальної культури застосовано метод аналізу візуальних джерел. Дослідження соціально-політичного становища жіноцтва потребувало використання гендерного підходу, у рамках якого залучено метод дослідження жіночої історії. Можливості реалізації підходів здійснювалось через застосування до дослідження теорії «дискурсивних влад» М. Фуко, вивчення міфу Р. Барта, гендерної теорії Дж. Скотт і дослідження візуальної культури Г. Фостера.
Вивчено стан розкриття теми та виокремлено історико-культурний, культурологічний, структурно-семіотичний, гендерно-феміністичний напрями в науковому доробку з художньої репрезентації жіночих міфологічних образів у візуальній культурі незалежної України. Впорядковано понятійно-категоріальний апарат дослідження та поглиблено зміст ключового поняття «візуального образу» як змінного в залежності від соціокультурної динаміки, трансльованого за допомогою нових медіа, й такого, що впливає на глядача, а також включеного в міфологічний простір.
Показано соціально-політичне становище жіноцтва в Україні періоду 1991−2004 рр. як таке, що вплинуло на формування фемінної візуальної образності жінки-держави та жінки-матері як міфологеми Берегині у значенні культурно прийнятних поведінкових моделей. Також зазначено, що фемінна візуальна образність зумовлена формуванням національної парадигми у соцікультурному просторі молодої держави.
Розглянуто вплив революційних подій на динаміку репрезентацій фемінних образів в українському образотворчому мистецтві. Визначено становлення гендерно-рівної політики та інституалізації фемінізму й формування жіночих громадських організацій, діяльність яких зумовила становище жіноцтва в Україні. Революційні події 2014 р. сприяли становленню демократичних тенденцій в українському суспільстві. Дані зміни забезпечили трансформації в патріархально-стереотипній жіночій візуальній образності й трансляціях традиційної ролі жіноцтва. Демонологічні образи розглянуто як демонстрацію сили та емансипації жінки в українському суспільстві, візуалізація, що корелюється з міфологією української традиційної культури.
Показано, що під час Війни за Незалежність України семантичний спектр жіночої образності у візуальній культурі сукупно репрезентує силу та спротив держави. Визначено процес оновлення фемінної образності як маркер становлення гендерної рівності й національної ідентичності. Розглянуто актуалізацію архетипу жінки-воїтельки як такий, що в історичній ретроспективі відсилає до періоду українського козацтва та свідчить про укоріненість традиції презентації образу жінки-козачки у період Гетьманщни. Тоді як під час російсько-української війни образ зумовлений змінами соціальних ролей жінки.
Registration Date
2026-06-10
popup.nrat_date
2026-06-10 / 2026-09-13
