Registration Number
0826U002908, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
27-08-2026
popup.evolution
o
Title
Legal Status of Persons Held in Pre-Trial Detention Centres of the State Criminal-Executive Service of Ukraine
Author
Mykola Y. Snitko,
popup.head Ihor Bodnar
popup.opponent Mykhailo S. Puzyrov
popup.opponent Oleksandr H. Mykhailyk
popup.review Liudmyla Olefir
popup.review Serhii V. Ivashko
popup.rada
Penitentiary Academy of Ukraine
Description
У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз правового статусу осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України. Метою дисертаційного дослідження є комплексне теоретико-правове обґрунтування та формулювання науково вивірених положень і пропозицій щодо вдосконалення механізму забезпечення правового статусу осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах (далі – СІЗО) Державної кримінально-виконавчої служби (далі – ДКВС) України.
У межах досягнення поставленої мети вирішено низку наукових завдань, зокрема: проаналізовано сучасний стан наукового розроблення проблематики правового статусу ув’язнених і засуджених у СІЗО; досліджено процес становлення та розвитку нормативно-правового забезпечення правового статусу цієї категорії осіб; вивчено зарубіжний досвід регламентації правового статусу ув’язнених; охарактеризовано особливості правового статусу ув’язнених, які тримаються під вартою, та засуджених, які перебувають у СІЗО; проаналізовано інституційні засади діяльності суб’єктів, що забезпечують реалізацію правового статусу таких осіб; визначено напрями вдосконалення чинного законодавства у цій сфері.
Наголошено на актуальності дослідження правового статусу осіб, які тримаються у СІЗО, з огляду на трансформаційні процеси у сфері кримінальної юстиції, а також зміни безпекової ситуації в умовах збройної агресії проти України. Обґрунтовано, що ефективне правове забезпечення статусу осіб, які тримаються під вартою, є запорукою дотримання прав людини, гуманізації пенітенціарної політики та адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів. Доведено доцільність застосування міждисциплінарного підходу, що дало змогу поєднати юридичний, соціологічний, кримінологічний та адміністративно-правовий компоненти у дослідженні відповідної проблематики.
У процесі аналізу наукових джерел з кримінально-виконавчого права встановлено, що більшість досліджень зосереджені на теоретичному осмисленні правового статусу засуджених. Водночас правовий статус осіб, які утримуються у СІЗО, залишається менш розробленим у науковому аспекті, що зумовлює необхідність оновлення та уточнення усталених підходів з урахуванням сучасних викликів і нових категорій утримуваних (зокрема військовополонених). У зв’язку з цим запропоновано авторське визначення правового статусу осіб, які тримаються у СІЗО, як сукупності гарантованих норм національного законодавства та ратифікованих міжнародних договорів, що визначають їхні права, свободи, законні інтереси, а також обов’язки у сфері кримінально-правових і кримінально-виконавчих відносин, які виникають під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доведено, що в національному законодавстві України відсутнє дефінітивне визначення поняття «слідчий ізолятор», що ускладнює правозастосовну практику. На підставі проведеного дослідження сформульовано визначення слідчого ізолятора як багатофункціональної установи кримінально-виконавчої системи, яка одночасно виконує ізоляційно-запобіжну та пенітенціарну функції й забезпечує реалізацію правового статусу осіб, які тримаються під вартою. У цьому контексті акцентовано увагу на «поліфункціональній» природі СІЗО, що відрізняє їх від установ виконання покарань.
Сформовано методологічні напрями дослідження правового статусу осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі, зокрема: 1) вчення про наукові методи пізнання правового статусу відповідної категорії осіб; 2) систему загальних підходів, принципів, методів, способів і засобів його пізнання; 3) аналіз понять і термінів, пов’язаних із правовим статусом осіб, які перебувають у слідчому ізоляторі, їх тлумачення та інтерпретацію; 4) дослідження правового регулювання, що стосується таких осіб, у законодавстві та практиці; 5) вивчення правових норм і принципів, що визначають обмеження прав і свобод осіб, які перебувають у слідчому ізоляторі, та їх взаємозв’язок із конституційними і міжнародними стандартами; 6) аналіз практичного застосування правового статусу осіб, які перебувають у слідчому ізоляторі, зокрема у судовій та кримінально-виконавчій практиці, а також під час взаємодії з правоохоронними органами у сфері забезпечення безпечного суспільного середовища.
Розкрито історичні етапи розвитку нормативного регулювання статусу осіб, які утримуються у СІЗО, починаючи від положень «Руської Правди» і до сучасного періоду, що охоплює процес гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами. Особливу увагу приділено періоду після 2022 року, коли зміни в законодавстві зумовили появу нових категорій осіб, які можуть триматися у СІЗО, зокрема військовополонених. Доведено, що історична ретроспектива дала змогу виявити еволюцію підходів до визначення правового статусу та обґрунтувати необхідність подальшої кодифікації відповідних норм.
Registration Date
2026-06-29
popup.nrat_date
2026-06-29 / 2026-09-18
