Registration Number
0826U003085, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-08-2026
popup.evolution
.
Title
The EU’s role in supporting peace and security in the Eastern Partnership region
Author
Serhiy B. Abrat,
popup.head Oleh O. Tsebenko
popup.opponent Tetiana V. Sydoruk
popup.opponent Nataliya A. Romaniuk
popup.review Olha Y. Ivasechko
popup.review Yaryna I. Zavada
popup.rada
Lviv Polytechnic National University
Description
Абрат С.Б. Роль ЄС у підтримці миру та безпеки в регіоні Східного партнерства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2026.
Дисертаційну роботу присвячено комплексному аналізу ролі Європейського Союзу у підтримці миру та безпеки в державах Східного партнерства в умовах сучасних геополітичних викликів.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет, окреслено географічні межі дослідження, розкрито наукову новизну, практичне й теоретичне значення результатів, апробацію, публікації та структуру роботи.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження політики ЄС у підтримці миру та безпеки» розглянуто концептуальні підходи до аналізу безпекової політики ЄС у теоріях міжнародних відносин, проаналізовано джерельну базу, систематизовану за вісьмома тематичними групами. Методологічну основу становить комплекс загальнонаукових (системний, структурно-функціональний, порівняння, моделювання, прогностичний, метод сценаріїв) і спеціальних (контент-аналіз, SWOT-аналіз, кейс-стаді, аналіз міжнародних індексів, барометру, первинного дослідження, геополітичного аналізу) методів. Досліджено особливості трактування безпекової політики ЄС у межах реалістичного, ліберального, конструктивістського, неофункціоналістського та сек’юритизаційного підходів, а також концепцію нормативної сили ЄС. Обґрунтовано, що найбільш релевантними є конструктивістський, ліберальний і сек’юритизаційний підходи у поєднанні з окремими положеннями реалістичної теорії.
У другому розділі «Політика ЄС у сфері миру та безпеки» проаналізовано концептуальні засади та інституційний вимір цієї політики, досліджено ключові інструменти ЄС у підтримці миру та безпеки. З’ясовано, що основою політики є установчі договори, безпекові стратегії та принципи превентивності, довгострокової стабілізації, верховенства права й Статуту ООН. Визначено чотири підходи ЄС до підтримки миру: запобігання конфліктам, кризове реагування, постконфліктна стабілізація та миробудівництво; окреслено інституційну структуру й механізми впливу (місії ЄС, Європейський фонд миру, «Глобальна Європа»).
У третьому розділі «Роль ЄС у підтримці миру та безпеки в державах Східного партнерства» вперше комплексно проаналізовано пріоритетні напрями політики ЄС у сфері миру та безпеки в регіоні та особливості взаємодії ЄС із шістьма державами регіону. Серед пріоритетних цілей безпекової політики ЄС – врегулювання конфліктів, протидія гібридним загрозам, кібербезпека, енергетична та екологічна безпека, захист кордонів, протидія впливу РФ, врегулювання російсько-української війни. Встановлено, що до 2022 року безпековий вимір політики ЄС щодо регіону був упущеним, а повномасштабна агресія РФ проти України переформатувала підхід ЄС до безпеки. З’ясовано, що Україна, Молдова та частково Грузія демонструють найвищий рівень інтеграції в європейський безпековий простір, Азербайджан і Вірменія формують прагматичні чи балансуючі моделі, а Білорусь фактично виключена з цього простору.
У четвертому розділі «Виклики та перспективи посилення ролі ЄС у підтримці миру та безпеки в регіоні Східного партнерства» вперше представлено комплексну оцінку ефективності безпекової політики ЄС, з’ясовано ключові виклики миру та безпеки та окреслено перспективи посилення ролі ЄС як гаранта миру та безпеки в регіоні. Встановлено, що політика ЄС у регіоні є слабкою й часто програє впливу РФ, а ключовим дестабілізуючим чинником є геополітичні інтереси РФ, що реалізують через військові інтервенції, підтримку сепаратистів, енергетичний шантаж, гібридні операції. Запропоновано десять безпекових моделей для держав Східного партнерства: національну, «ізраїльську», «японську», регіональну, євроатлантичну, «ядерної парасольки», мінілатеральну, миротворчу, євроінтеграційну та «Східне партнерство 2.0: мир та стійкість». Обґрунтовано доцільність диференційованого підходу, подано рекомендації та виокремлено п’ять сценаріїв розвитку безпекової співпраці (диференційованої інтеграції, геополітичного програшу, статус-кво, гарантій безпеки, геополітичної фрагментації), найімовірнішим із яких є сценарій диференційованої інтеграції.
Одержані результати можуть використовуватися для трансформації Східної політики ЄС, формування механізмів забезпечення миру та безпеки в регіоні, у розробці навчальних програм з європейських студій, а також органами державної влади України у формуванні зовнішньополітичного й євроінтеграційного курсу та розвитку безпекової співпраці з ЄС.
Ключові слова: Європейський Союз, Східне партнерство, мир, безпека, безпекова політика, нормативна сила, Російська Федерація, заморожені конфлікти, Україна, російсько-українська війна, гібридні загрози, Європейський фонд миру, євроінтеграція, геополітика, кібербезпека.
Registration Date
2026-07-03
popup.nrat_date
2026-07-03 / 2026-08-20
