Реєстраційний номер
0826U003085, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Роль ЄС у підтримці миру та безпеки в регіоні Східного партнерства
Здобувач
Абрат Сергій Богданович,
Керівник Цебенко Олег Олександрович
Опонент Сидорук Тетяна Віталіївна
Опонент Романюк Наталія Андріївна
Рецензент Івасечко Ольга Ярославівна
Рецензент Завада Ярина Ігорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Львівська політехніка"
Опис
Абрат С.Б. Роль ЄС у підтримці миру та безпеки в регіоні Східного партнерства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 – «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2026.
Дисертаційну роботу присвячено комплексному аналізу ролі Європейського Союзу у підтримці миру та безпеки в державах Східного партнерства в умовах сучасних геополітичних викликів.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет, окреслено географічні межі дослідження, розкрито наукову новизну, практичне й теоретичне значення результатів, апробацію, публікації та структуру роботи.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження політики ЄС у підтримці миру та безпеки» розглянуто концептуальні підходи до аналізу безпекової політики ЄС у теоріях міжнародних відносин, проаналізовано джерельну базу, систематизовану за вісьмома тематичними групами. Методологічну основу становить комплекс загальнонаукових (системний, структурно-функціональний, порівняння, моделювання, прогностичний, метод сценаріїв) і спеціальних (контент-аналіз, SWOT-аналіз, кейс-стаді, аналіз міжнародних індексів, барометру, первинного дослідження, геополітичного аналізу) методів. Досліджено особливості трактування безпекової політики ЄС у межах реалістичного, ліберального, конструктивістського, неофункціоналістського та сек’юритизаційного підходів, а також концепцію нормативної сили ЄС. Обґрунтовано, що найбільш релевантними є конструктивістський, ліберальний і сек’юритизаційний підходи у поєднанні з окремими положеннями реалістичної теорії.
У другому розділі «Політика ЄС у сфері миру та безпеки» проаналізовано концептуальні засади та інституційний вимір цієї політики, досліджено ключові інструменти ЄС у підтримці миру та безпеки. З’ясовано, що основою політики є установчі договори, безпекові стратегії та принципи превентивності, довгострокової стабілізації, верховенства права й Статуту ООН. Визначено чотири підходи ЄС до підтримки миру: запобігання конфліктам, кризове реагування, постконфліктна стабілізація та миробудівництво; окреслено інституційну структуру й механізми впливу (місії ЄС, Європейський фонд миру, «Глобальна Європа»).
У третьому розділі «Роль ЄС у підтримці миру та безпеки в державах Східного партнерства» вперше комплексно проаналізовано пріоритетні напрями політики ЄС у сфері миру та безпеки в регіоні та особливості взаємодії ЄС із шістьма державами регіону. Серед пріоритетних цілей безпекової політики ЄС – врегулювання конфліктів, протидія гібридним загрозам, кібербезпека, енергетична та екологічна безпека, захист кордонів, протидія впливу РФ, врегулювання російсько-української війни. Встановлено, що до 2022 року безпековий вимір політики ЄС щодо регіону був упущеним, а повномасштабна агресія РФ проти України переформатувала підхід ЄС до безпеки. З’ясовано, що Україна, Молдова та частково Грузія демонструють найвищий рівень інтеграції в європейський безпековий простір, Азербайджан і Вірменія формують прагматичні чи балансуючі моделі, а Білорусь фактично виключена з цього простору.
У четвертому розділі «Виклики та перспективи посилення ролі ЄС у підтримці миру та безпеки в регіоні Східного партнерства» вперше представлено комплексну оцінку ефективності безпекової політики ЄС, з’ясовано ключові виклики миру та безпеки та окреслено перспективи посилення ролі ЄС як гаранта миру та безпеки в регіоні. Встановлено, що політика ЄС у регіоні є слабкою й часто програє впливу РФ, а ключовим дестабілізуючим чинником є геополітичні інтереси РФ, що реалізують через військові інтервенції, підтримку сепаратистів, енергетичний шантаж, гібридні операції. Запропоновано десять безпекових моделей для держав Східного партнерства: національну, «ізраїльську», «японську», регіональну, євроатлантичну, «ядерної парасольки», мінілатеральну, миротворчу, євроінтеграційну та «Східне партнерство 2.0: мир та стійкість». Обґрунтовано доцільність диференційованого підходу, подано рекомендації та виокремлено п’ять сценаріїв розвитку безпекової співпраці (диференційованої інтеграції, геополітичного програшу, статус-кво, гарантій безпеки, геополітичної фрагментації), найімовірнішим із яких є сценарій диференційованої інтеграції.
Одержані результати можуть використовуватися для трансформації Східної політики ЄС, формування механізмів забезпечення миру та безпеки в регіоні, у розробці навчальних програм з європейських студій, а також органами державної влади України у формуванні зовнішньополітичного й євроінтеграційного курсу та розвитку безпекової співпраці з ЄС.
Ключові слова: Європейський Союз, Східне партнерство, мир, безпека, безпекова політика, нормативна сила, Російська Федерація, заморожені конфлікти, Україна, російсько-українська війна, гібридні загрози, Європейський фонд миру, євроінтеграція, геополітика, кібербезпека.
Дата реєстрації
2026-07-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-03 / 2026-08-20
