Registration Number
0826U003541, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
06-08-2026
popup.evolution
.
Title
Fertility of typical chernozem and productivity of crop rotations due to the use of fertilizers in the Left Bank Forest Steppe of Ukraine
Author
Vladyslav B. Poplavskyi,
popup.head Vadym V. Ivanina
popup.opponent Hryhorii M. Hospodarenko
popup.opponent Oleksii A. Tsiuk
popup.review Oleksаndr M. Hаnzhenko
popup.review Volodymyr Doronin
popup.rada
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
Description
Дисертаційна робота Поплавського Владислава Борисовича присвячена науковому обґрунтуванню впливу систем удобрення на родючість чорнозему типового слабкосолонцюватого та продуктивність короткоротаційних сівозмін у Лівобережному Лісостепу України. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження родючості ґрунтів, оптимізації поживного й водного режимів та підвищення ефективності використання вологи сільськогосподарськими культурами в умовах кліматичних змін, недостатнього й нестійкого зволоження, а також сучасної трансформації структури посівних площ.
Метою дослідження було встановити вплив систем удобрення на родючість чорнозему типового та продуктивність культур у чотирипільних сівозмінах Лівобережного Лісостепу України, мінімізувати енергетичні витрати й забезпечити високу економічну ефективність агротехнологічних заходів. Для досягнення мети передбачалося визначити вплив удобрення та структури сівозмін на стан гумусу, агрохімічні властивості й водний режим ґрунту; встановити врожайність культур залежно від структури сівозміни та удобрення; оцінити вплив глибини заробляння добрив на продуктивність буряків цукрових; визначити продуктивність сівозмін, баланс елементів живлення, енергетичну та економічну ефективність застосування добрив.
Об’єктом дослідження були процеси формування родючості ґрунту та врожайності сільськогосподарських культур у сівозмінах залежно від удобрення. Предмет дослідження — чорнозем типовий слабкосолонцюватий, чотирипільні сівозміни, органо-мінеральні системи удобрення, гумус, водний і поживний режими ґрунту, урожайність пшениці озимої, буряків цукрових, ячменю ярого, гороху, продуктивність сівозмін, енергетична та економічна ефективність.
У роботі використано польовий, лабораторний, математично-статистичний і розрахунково-порівняльний методи досліджень. Польові дослідження проводили у довготривалому стаціонарному досліді для вивчення впливу добрив і структури сівозмін на родючість ґрунту, урожайність культур та продуктивність сівозмін, а також у тимчасовому досліді для оцінювання впливу обробітку ґрунту й удобрення на вологозабезпеченість і врожайність буряків цукрових.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше для короткоротаційних сівозмін Лівобережного Лісостепу України встановлено ефективність систем удобрення з органічним і мінеральним компонентами. За умов недостатнього зволоження найефективнішим визначено внесення побічної продукції та мінеральних добрив у плодозмінній сівозміні, що забезпечує відтворення родючості ґрунту. За нестійкого зволоження ефективним під буряки цукрові є заробляння соломи пшениці озимої та мінеральних добрив із проведенням глибокої оранки на 30–32 см.
Установлено, що за 46-річного застосування 6,3 т/га гною + побічна продукція + N33,6P33,6K33,6 на 1 га ріллі у плодозмінній сівозміні забезпечено розширене відтворення гумусу в чорноземі типовому слабкосолонцюватому: його вміст становив 4,78%, що на 0,97% перевищувало контроль без добрив. Застосування побічної продукції + N46,4P33,6K33,6 стабілізувало вміст гумусу на рівні 4,72%. У зерно-просапній та просапній сівозмінах вміст гумусу був нижчим — відповідно 4,46 і 4,53%, що пов’язано з посиленням процесів мінералізації.
Довготривале застосування органо-мінеральних систем удобрення покращило забезпеченість орного шару ґрунту рухомим фосфором і калієм. Найвищий їх уміст досягнуто за внесення 6,3 т/га гною + побічна продукція + N33,6P33,6K33,6 — відповідно 52,3 і 145 мг/кг ґрунту. Органо-мінеральні системи удобрення збільшували запаси вологи у 1,5-метровому шарі ґрунту навесні на 6–15 мм порівняно з контролем без добрив.
Найвищу врожайність пшениці озимої отримано у плодозмінній сівозміні на тлі післядії органо-мінерального удобрення — 3,74–3,76 т/га. Найвищої продуктивності буряків цукрових за нестійкого зволоження досягнуто за глибокої оранки на 30–32 см і внесення 5 т/га соломи + N90P90K90 + «Добрин», 2 л/га: урожайність коренеплодів становила 41,9 т/га, цукристість — 19,2%, збір цукру — 7,96 т/га.
Практичне значення роботи полягає у формуванні агрохімічних засад сталого вирощування культур у короткоротаційних сівозмінах. Результати досліджень упроваджено на Веселоподільській дослідно-селекційній станції на площі 9 га, що забезпечило підвищення продуктивності сівозмін на 1,20 т кормових одиниць з отриманням додаткової продукції на суму 8200 грн/га.
Ключові слова: чорнозем типовий, родючість ґрунту, гумус, поживний режим, водний режим, добрива, сівозміни, продуктивність, буряки цукрові, пшениця озима, врожайність, баланс елементів живлення.
Registration Date
2026-07-13
popup.nrat_date
2026-07-13 / 2026-08-06
