Реєстраційний номер
0826U003541, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Родючість чорнозему типового та продуктивність сівозмін за застосування добрив у Лівобережному Лісостепу України
Здобувач
Поплавський Владислав Борисович,
Керівник Іваніна Вадим Віталійович
Опонент Господаренко Григорій Миколайович
Опонент Цюк Олексій Анатолійович
Рецензент Ганженко Олександр Миколайович
Рецензент Доронін Володимир Аркадійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
Опис
Дисертаційна робота Поплавського Владислава Борисовича присвячена науковому обґрунтуванню впливу систем удобрення на родючість чорнозему типового слабкосолонцюватого та продуктивність короткоротаційних сівозмін у Лівобережному Лісостепу України. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження родючості ґрунтів, оптимізації поживного й водного режимів та підвищення ефективності використання вологи сільськогосподарськими культурами в умовах кліматичних змін, недостатнього й нестійкого зволоження, а також сучасної трансформації структури посівних площ.
Метою дослідження було встановити вплив систем удобрення на родючість чорнозему типового та продуктивність культур у чотирипільних сівозмінах Лівобережного Лісостепу України, мінімізувати енергетичні витрати й забезпечити високу економічну ефективність агротехнологічних заходів. Для досягнення мети передбачалося визначити вплив удобрення та структури сівозмін на стан гумусу, агрохімічні властивості й водний режим ґрунту; встановити врожайність культур залежно від структури сівозміни та удобрення; оцінити вплив глибини заробляння добрив на продуктивність буряків цукрових; визначити продуктивність сівозмін, баланс елементів живлення, енергетичну та економічну ефективність застосування добрив.
Об’єктом дослідження були процеси формування родючості ґрунту та врожайності сільськогосподарських культур у сівозмінах залежно від удобрення. Предмет дослідження — чорнозем типовий слабкосолонцюватий, чотирипільні сівозміни, органо-мінеральні системи удобрення, гумус, водний і поживний режими ґрунту, урожайність пшениці озимої, буряків цукрових, ячменю ярого, гороху, продуктивність сівозмін, енергетична та економічна ефективність.
У роботі використано польовий, лабораторний, математично-статистичний і розрахунково-порівняльний методи досліджень. Польові дослідження проводили у довготривалому стаціонарному досліді для вивчення впливу добрив і структури сівозмін на родючість ґрунту, урожайність культур та продуктивність сівозмін, а також у тимчасовому досліді для оцінювання впливу обробітку ґрунту й удобрення на вологозабезпеченість і врожайність буряків цукрових.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше для короткоротаційних сівозмін Лівобережного Лісостепу України встановлено ефективність систем удобрення з органічним і мінеральним компонентами. За умов недостатнього зволоження найефективнішим визначено внесення побічної продукції та мінеральних добрив у плодозмінній сівозміні, що забезпечує відтворення родючості ґрунту. За нестійкого зволоження ефективним під буряки цукрові є заробляння соломи пшениці озимої та мінеральних добрив із проведенням глибокої оранки на 30–32 см.
Установлено, що за 46-річного застосування 6,3 т/га гною + побічна продукція + N33,6P33,6K33,6 на 1 га ріллі у плодозмінній сівозміні забезпечено розширене відтворення гумусу в чорноземі типовому слабкосолонцюватому: його вміст становив 4,78%, що на 0,97% перевищувало контроль без добрив. Застосування побічної продукції + N46,4P33,6K33,6 стабілізувало вміст гумусу на рівні 4,72%. У зерно-просапній та просапній сівозмінах вміст гумусу був нижчим — відповідно 4,46 і 4,53%, що пов’язано з посиленням процесів мінералізації.
Довготривале застосування органо-мінеральних систем удобрення покращило забезпеченість орного шару ґрунту рухомим фосфором і калієм. Найвищий їх уміст досягнуто за внесення 6,3 т/га гною + побічна продукція + N33,6P33,6K33,6 — відповідно 52,3 і 145 мг/кг ґрунту. Органо-мінеральні системи удобрення збільшували запаси вологи у 1,5-метровому шарі ґрунту навесні на 6–15 мм порівняно з контролем без добрив.
Найвищу врожайність пшениці озимої отримано у плодозмінній сівозміні на тлі післядії органо-мінерального удобрення — 3,74–3,76 т/га. Найвищої продуктивності буряків цукрових за нестійкого зволоження досягнуто за глибокої оранки на 30–32 см і внесення 5 т/га соломи + N90P90K90 + «Добрин», 2 л/га: урожайність коренеплодів становила 41,9 т/га, цукристість — 19,2%, збір цукру — 7,96 т/га.
Практичне значення роботи полягає у формуванні агрохімічних засад сталого вирощування культур у короткоротаційних сівозмінах. Результати досліджень упроваджено на Веселоподільській дослідно-селекційній станції на площі 9 га, що забезпечило підвищення продуктивності сівозмін на 1,20 т кормових одиниць з отриманням додаткової продукції на суму 8200 грн/га.
Ключові слова: чорнозем типовий, родючість ґрунту, гумус, поживний режим, водний режим, добрива, сівозміни, продуктивність, буряки цукрові, пшениця озима, врожайність, баланс елементів живлення.
Дата реєстрації
2026-07-13
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-13 / 2026-08-06
