Registration Number
0826U003638, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-08-2026
popup.evolution
.
Title
Clinical and experimental justification of dogs treatment with sacroiliac joint instability
Author
Vsevolod O. Novytskyi,
popup.head Dmytro V. Sliusarenko
popup.opponent Mykola O. Maliuk
popup.opponent Andrii R. Mysak
popup.review Olha P. Tymoshenko
popup.review Olha M. Bobrytska
popup.rada
State Biotechnological University
Description
Клініко-експериментально обґрунтовано комплексний метод лікування собак за односторонньої нестабільності крижово-клубового суглоба (ККС) травматичної етіології, що передбачає малоінвазивну стабілізацію канюльованим гвинтом під контролем рентгеноскопії та післяопераційне епідуральне введення 0,2 % розчину бупівакаїну з метою аналгезії і патогенетичного впливу.
Дослідження виконано в межах освітньо-наукової програми підготовки PhD та державних наукових тематик: «Клініко-експериментальне обґрунтування методів анестезії, діагностики та патогенетичних засобів лікування тварин за хірургічних захворювань» (№ 0119U100919, 2019–2024 рр.) і «Інноваційні методи анестезії, діагностики та лікування тварин за хірургічних захворювань» (№ 0125U000487, 2024–2025 рр.).
Робота охоплювала три етапи. На першому етапі проведено моніторинг поширення нестабільності ККС у собак за матеріалами 11 державних і приватних клінік ветеринарної медицини Харкова, Львова, Дніпра та Білої Церкви. Встановлено, що частка патології становила 6,2–10,6 % від загальної кількості пацієнтів із захворюваннями таза, а нестабільність ККС підтверджували у 31–47 % таких випадків. За даними клініки «Діскавері» м. Дніпро у 2020–2025 рр. серед 2726 собак із хірургічною патологією зареєстровано 398 тварин із хворобами таза та 49 — із нестабільністю ККС, що становило відповідно 1,8 % від усіх хірургічних пацієнтів і 12,3 % від собак із патологією таза. Односторонню нестабільність виявлено у 83,7 %, двосторонню — у 16,3 % тварин. Супутні ураження кісток і суглобів таза встановлено у 26,4 %, сідничного нерва — у 14,3 %, стегнового — у 2 % випадків.
На другому етапі розроблено алгоритм діагностики нестабільності ККС, який поєднує дані анамнезу, клінічного й неврологічного огляду, оцінювання болю за шкалою Мельбурнського університету, дослідження постуральних реакцій, спинномозкових рефлексів і чутливості з результатами рентгенографії, рентгеноскопії та ультразвукового дослідження.
На третьому етапі обґрунтовано протоколи консервативного й оперативного лікування та післяопераційної реабілітації. За консервативного лікування з клітковим режимом упродовж 48±12,3 доби і застосуванням Мелоксивету у 71,4 % собак інтенсивність болю перевищувала 8–16 балів, що потребувало додаткового введення Буторфану протягом 3,2±0,8 доби. Повне відновлення функції опорно-рухового апарату відзначено у 28,6 % тварин, часткове — у 28,6 %, асиметрію рухів — у 42,8 %, а остеосклероз і остеоартрит — у 28,6 %. Отже, консервативний метод є ефективним лише в обмеженій кількості випадків.
Малоінвазивна стабілізація ККС канюльованим гвинтом під контролем рентгеноскопії зменшувала травматизацію тканин, підвищувала точність імплантації, запобігала міграції гвинта та скорочувала тривалість операції приблизно удвічі порівняно з відкритим методом. Відсутність розтину капсули суглоба сприяла швидшому загоєнню ран, меншій інтенсивності болю та ранньому відновленню локомоторної функції.
Вперше доведено, що малоінвазивне втручання, особливо в поєднанні з епідуральним введенням бупівакаїну, супроводжується менш вираженими змінами гематологічних, стресових і запальних показників та швидшою їх нормалізацією. За відкритого методу зниження гемоглобіну зберігалося до 48-ї доби, а лейкоцитоз, підвищення С-реактивного білка та інтерлейкіну-6 нормалізувалися переважно на 21–48-му добу. За малоінвазивного методу нормалізація більшості показників відбувалася до 14-ї доби. Найкращі результати отримано за поєднання малоінвазивної стабілізації з епідуральною аналгезією бупівакаїном: забезпечено ефективніший контроль болю, сприятливіше загоєння, стабільніші показники крові, меншу вираженість стресової й запальної реакції, прискорення реабілітації та скорочення тривалості лікування.
Матеріали дисертації впроваджено в освітній процес під час викладання дисциплін хірургічного профілю, у наукові дослідження Білоцерківського національного аграрного університету, НУБіП України, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Полтавського державного аграрного університету і Державного біотехнологічного університету, а також у практичну діяльність п’яти клінік ветеринарної медицини Дніпра та Харкова.
Registration Date
2026-07-15
popup.nrat_date
2026-07-15 / 2026-08-24
