Реєстраційний номер
0826U003638, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-експериментальне обґрунтування лікування собак за нестабільності крижово-клубового суглоба
Здобувач
Новицький Всеволод Олександрович,
Керівник Слюсаренко Дмитро Вікторович
Опонент Малюк Микола Олексійович
Опонент Мисак Андрій Романович
Рецензент Тимошенко Ольга Павлівна
Рецензент Бобрицька Ольга Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний біотехнологічний університет
Опис
Клініко-експериментально обґрунтовано комплексний метод лікування собак за односторонньої нестабільності крижово-клубового суглоба (ККС) травматичної етіології, що передбачає малоінвазивну стабілізацію канюльованим гвинтом під контролем рентгеноскопії та післяопераційне епідуральне введення 0,2 % розчину бупівакаїну з метою аналгезії і патогенетичного впливу.
Дослідження виконано в межах освітньо-наукової програми підготовки PhD та державних наукових тематик: «Клініко-експериментальне обґрунтування методів анестезії, діагностики та патогенетичних засобів лікування тварин за хірургічних захворювань» (№ 0119U100919, 2019–2024 рр.) і «Інноваційні методи анестезії, діагностики та лікування тварин за хірургічних захворювань» (№ 0125U000487, 2024–2025 рр.).
Робота охоплювала три етапи. На першому етапі проведено моніторинг поширення нестабільності ККС у собак за матеріалами 11 державних і приватних клінік ветеринарної медицини Харкова, Львова, Дніпра та Білої Церкви. Встановлено, що частка патології становила 6,2–10,6 % від загальної кількості пацієнтів із захворюваннями таза, а нестабільність ККС підтверджували у 31–47 % таких випадків. За даними клініки «Діскавері» м. Дніпро у 2020–2025 рр. серед 2726 собак із хірургічною патологією зареєстровано 398 тварин із хворобами таза та 49 — із нестабільністю ККС, що становило відповідно 1,8 % від усіх хірургічних пацієнтів і 12,3 % від собак із патологією таза. Односторонню нестабільність виявлено у 83,7 %, двосторонню — у 16,3 % тварин. Супутні ураження кісток і суглобів таза встановлено у 26,4 %, сідничного нерва — у 14,3 %, стегнового — у 2 % випадків.
На другому етапі розроблено алгоритм діагностики нестабільності ККС, який поєднує дані анамнезу, клінічного й неврологічного огляду, оцінювання болю за шкалою Мельбурнського університету, дослідження постуральних реакцій, спинномозкових рефлексів і чутливості з результатами рентгенографії, рентгеноскопії та ультразвукового дослідження.
На третьому етапі обґрунтовано протоколи консервативного й оперативного лікування та післяопераційної реабілітації. За консервативного лікування з клітковим режимом упродовж 48±12,3 доби і застосуванням Мелоксивету у 71,4 % собак інтенсивність болю перевищувала 8–16 балів, що потребувало додаткового введення Буторфану протягом 3,2±0,8 доби. Повне відновлення функції опорно-рухового апарату відзначено у 28,6 % тварин, часткове — у 28,6 %, асиметрію рухів — у 42,8 %, а остеосклероз і остеоартрит — у 28,6 %. Отже, консервативний метод є ефективним лише в обмеженій кількості випадків.
Малоінвазивна стабілізація ККС канюльованим гвинтом під контролем рентгеноскопії зменшувала травматизацію тканин, підвищувала точність імплантації, запобігала міграції гвинта та скорочувала тривалість операції приблизно удвічі порівняно з відкритим методом. Відсутність розтину капсули суглоба сприяла швидшому загоєнню ран, меншій інтенсивності болю та ранньому відновленню локомоторної функції.
Вперше доведено, що малоінвазивне втручання, особливо в поєднанні з епідуральним введенням бупівакаїну, супроводжується менш вираженими змінами гематологічних, стресових і запальних показників та швидшою їх нормалізацією. За відкритого методу зниження гемоглобіну зберігалося до 48-ї доби, а лейкоцитоз, підвищення С-реактивного білка та інтерлейкіну-6 нормалізувалися переважно на 21–48-му добу. За малоінвазивного методу нормалізація більшості показників відбувалася до 14-ї доби. Найкращі результати отримано за поєднання малоінвазивної стабілізації з епідуральною аналгезією бупівакаїном: забезпечено ефективніший контроль болю, сприятливіше загоєння, стабільніші показники крові, меншу вираженість стресової й запальної реакції, прискорення реабілітації та скорочення тривалості лікування.
Матеріали дисертації впроваджено в освітній процес під час викладання дисциплін хірургічного профілю, у наукові дослідження Білоцерківського національного аграрного університету, НУБіП України, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Полтавського державного аграрного університету і Державного біотехнологічного університету, а також у практичну діяльність п’яти клінік ветеринарної медицини Дніпра та Харкова.
Дата реєстрації
2026-07-15
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-15 / 2026-08-24
