Registration Number
0826U003655, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
12-08-2026
popup.evolution
o
Title
Investment in the Innovative Development of Business Entities in the Agricultural Sector
Author
Serhii I. Knysh,
popup.head Oleksii O. Tomilin
popup.opponent Микола М. Ігнатенко
popup.opponent Iryna A. Romaniuk
popup.review Olexander V. Bezkrovny
popup.review Dmytro S. Aranchiy
popup.rada
Poltava State Agrarian University
Description
У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено науково-практичні положення щодо формування, здійснення й удосконалення інвестування інноваційного розвитку суб’єктів господарювання в агросфері в умовах невизначеності, воєнного стану, відновлення та перспективної трансформації аграрного виробництва. Дослідження спрямоване на розв’язання важливого наукового завдання, що полягає у поглибленні теоретичних положень, удосконаленні методичних підходів і розробці практичних рекомендацій щодо активізації інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств з урахуванням сучасних ризиків, діджиталізації, структурних змін в економіці та необхідності підвищення конкурентоспроможності агросфери.
У роботі розкрито сутність інвестування як процесу вкладення фінансових, матеріальних, інтелектуальних, технологічних та організаційних ресурсів з метою забезпечення інноваційного розвитку, приросту капіталу, підвищення ефективності виробництва та формування довгострокових конкурентних переваг аграрних підприємств. Обґрунтовано, що інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств у сучасних умовах набуває особливого значення, оскільки саме інновації, цифровізація, автоматизація, біотехнології, штучний інтелект, точне землеробство, цифрова логістика й управління даними визначають здатність агробізнесу адаптуватися до викликів, забезпечувати стійкість функціонування та зберігати позиції на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Систематизовано теоретичні положення щодо змісту, складників, структури та особливостей інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств. Визначено, що його формування залежить від поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників, серед яких важливе значення мають ресурсний потенціал, фінансово-економічний стан підприємств, доступність джерел фінансування, рівень інноваційної активності, кадровий потенціал, цифрова інфраструктура, державна підтримка, інтеграція науки й агробізнесу, а також здатність підприємств управляти ризиками в умовах невизначеності.
У дисертації доведено, що аграрні підприємства є не лише об’єктами інвестування, а й активними суб’єктами інноваційного розвитку, які формують власні джерела фінансування, визначають напрями вкладень, оцінюють ефективність інвестиційних рішень та забезпечують реалізацію інноваційних проєктів. Водночас встановлено, що масштаби й можливості інвестування істотно відрізняються залежно від розміру підприємств. Великі агрокорпорації та агрохолдинги мають потужніші фінансові ресурси, доступ до сучасних технологій і можливості залучення зовнішнього капіталу, тоді як малі й середні аграрні підприємства потребують більшої державної, кредитної, грантової та інституційної підтримки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні нових, удосконаленні існуючих і подальшому розвитку теоретичних, методичних та науково-практичних положень щодо інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств. Уперше визначено інноваційний зміст інвестування та його складники в умовах діджиталізації, воєнного стану й невизначеності; обґрунтовано особливості інвестування в інноваційний розвиток аграрних підприємств як одного з пріоритетних напрямів збереження, відновлення та нарощення їх потенціалу; встановлено відмінності у масштабах, джерелах, напрямах і результативності інвестування великих агрокорпорацій та малих і середніх аграрних підприємств.
Виокремлено сприятливі чинники інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств, зокрема наявність великих агрокорпорацій та агрохолдингів як драйверів інноваційного розвитку, унікальний природно-ресурсний потенціал, високий рівень розвитку аграрного виробництва, цифрову та інформаційно-технологічну екосистему, відкритість економіки для інвесторів і практичний досвід реалізації інноваційно-інвестиційних проєктів. До деструктивних чинників і ризиків віднесено втрати внаслідок війни, скорочення власних фінансових джерел, дефіцит кваліфікованих кадрів, необхідність інвестування у технології виживання, енергетичну безпеку, логістику, захист і поглиблену переробку, а також ускладнений доступ до кредитних ресурсів.
Удосконалено методичні засади оцінки ефективності інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств через урахування впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, фінансово-економічних результатів діяльності підприємств, структури впровадження інновацій, джерел інвестиційного забезпечення, швидкості окупності вкладень і впливу інновацій на підвищення ефективності аграрного виробництва. Запропоновано розглядати ефективність інвестування не лише через співвідношення витрат і результатів, а й через здатність інноваційних рішень забезпечувати стійкість підприємств, адаптацію до ризиків, зменшення втрат і формування довгострокових конкурентних переваг.
Registration Date
2026-07-16
popup.nrat_date
2026-07-16 / 2026-09-07
