Реєстраційний номер
0826U003655, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Інвестування інноваційного розвитку суб’єктів господарювання в аграрній сфері
Здобувач
Книш Сергій Іванович,
Керівник Томілін Олексій Олександрович
Опонент Ігнатенко Микола Миколайович
Опонент Романюк Ірина Анатоліївна
Рецензент Безкровний Олександр Валентинович
Рецензент Аранчій Дмитро Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Полтавський державний аграрний університет
Опис
У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено науково-практичні положення щодо формування, здійснення й удосконалення інвестування інноваційного розвитку суб’єктів господарювання в агросфері в умовах невизначеності, воєнного стану, відновлення та перспективної трансформації аграрного виробництва. Дослідження спрямоване на розв’язання важливого наукового завдання, що полягає у поглибленні теоретичних положень, удосконаленні методичних підходів і розробці практичних рекомендацій щодо активізації інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств з урахуванням сучасних ризиків, діджиталізації, структурних змін в економіці та необхідності підвищення конкурентоспроможності агросфери.
У роботі розкрито сутність інвестування як процесу вкладення фінансових, матеріальних, інтелектуальних, технологічних та організаційних ресурсів з метою забезпечення інноваційного розвитку, приросту капіталу, підвищення ефективності виробництва та формування довгострокових конкурентних переваг аграрних підприємств. Обґрунтовано, що інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств у сучасних умовах набуває особливого значення, оскільки саме інновації, цифровізація, автоматизація, біотехнології, штучний інтелект, точне землеробство, цифрова логістика й управління даними визначають здатність агробізнесу адаптуватися до викликів, забезпечувати стійкість функціонування та зберігати позиції на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Систематизовано теоретичні положення щодо змісту, складників, структури та особливостей інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств. Визначено, що його формування залежить від поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників, серед яких важливе значення мають ресурсний потенціал, фінансово-економічний стан підприємств, доступність джерел фінансування, рівень інноваційної активності, кадровий потенціал, цифрова інфраструктура, державна підтримка, інтеграція науки й агробізнесу, а також здатність підприємств управляти ризиками в умовах невизначеності.
У дисертації доведено, що аграрні підприємства є не лише об’єктами інвестування, а й активними суб’єктами інноваційного розвитку, які формують власні джерела фінансування, визначають напрями вкладень, оцінюють ефективність інвестиційних рішень та забезпечують реалізацію інноваційних проєктів. Водночас встановлено, що масштаби й можливості інвестування істотно відрізняються залежно від розміру підприємств. Великі агрокорпорації та агрохолдинги мають потужніші фінансові ресурси, доступ до сучасних технологій і можливості залучення зовнішнього капіталу, тоді як малі й середні аграрні підприємства потребують більшої державної, кредитної, грантової та інституційної підтримки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні нових, удосконаленні існуючих і подальшому розвитку теоретичних, методичних та науково-практичних положень щодо інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств. Уперше визначено інноваційний зміст інвестування та його складники в умовах діджиталізації, воєнного стану й невизначеності; обґрунтовано особливості інвестування в інноваційний розвиток аграрних підприємств як одного з пріоритетних напрямів збереження, відновлення та нарощення їх потенціалу; встановлено відмінності у масштабах, джерелах, напрямах і результативності інвестування великих агрокорпорацій та малих і середніх аграрних підприємств.
Виокремлено сприятливі чинники інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств, зокрема наявність великих агрокорпорацій та агрохолдингів як драйверів інноваційного розвитку, унікальний природно-ресурсний потенціал, високий рівень розвитку аграрного виробництва, цифрову та інформаційно-технологічну екосистему, відкритість економіки для інвесторів і практичний досвід реалізації інноваційно-інвестиційних проєктів. До деструктивних чинників і ризиків віднесено втрати внаслідок війни, скорочення власних фінансових джерел, дефіцит кваліфікованих кадрів, необхідність інвестування у технології виживання, енергетичну безпеку, логістику, захист і поглиблену переробку, а також ускладнений доступ до кредитних ресурсів.
Удосконалено методичні засади оцінки ефективності інвестування інноваційного розвитку аграрних підприємств через урахування впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, фінансово-економічних результатів діяльності підприємств, структури впровадження інновацій, джерел інвестиційного забезпечення, швидкості окупності вкладень і впливу інновацій на підвищення ефективності аграрного виробництва. Запропоновано розглядати ефективність інвестування не лише через співвідношення витрат і результатів, а й через здатність інноваційних рішень забезпечувати стійкість підприємств, адаптацію до ризиків, зменшення втрат і формування довгострокових конкурентних переваг.
Дата реєстрації
2026-07-16
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-16 / 2026-09-07
