Registration Number
0826U003849, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
01-09-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Biportal endoscopic microdiscectomy in the treatment of patients with lumbar intervertebral disc herniation
Author
VOLODYMYR S. BALAN,
popup.head Yakiv V. Fishchenko
popup.opponent Vadym V. Biloshytsky
popup.opponent Andrii I. Popov
popup.opponent Olena Lazarieva
popup.review Olha Y. Yuryk
popup.rada
State Institution “National Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Science of Ukraine"
Description
Робота присвячена оптимізації хірургічного лікування пацієнтів із грижами міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта на основі порівняльної оцінки сучасних методів дискектомії та дослідження ролі післяопераційного міофіброзу у прогнозуванні клінічних результатів лікування.
Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування пацієнтів із грижами міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта на основі визначення прогностичного значення післяопераційного міофіброзу та порівняльної оцінки ефективності біпортальної ендоскопічної та інтерламінарної мікродискектомії.
У дослідженні було проаналізовано результати хірургічного лікування 161 пацієнта з грижами міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта (L2–S1), які були прооперовані в період з 2021 по 2024 рр. на базі відділу хірургії хребта зі спінальним (нейрохірургічним) центром ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії НАМН України» та відділенні нейрохірургії хребта і спинного мозку Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. До вибірки увійшов 161 пацієнт (89 чоловіків та 72 жінки), яких було розподілено на дві групи залежно від типу оперативного втручання: унілатеральна біпортальна ендоскопічна дискектомія (UBE, n=92) та інтерламінарна мікродискектомія (ОМ, n=69).
За результатами дослідження обидва методи продемонстрували високу ефективність щодо зменшення інтенсивності болю у спині. Перевагу унілатеральної біпортальної ендоскопічної дискектомії за показником ВАШ виявлено лише через 1 місяць після втручання, тоді як у подальші строки спостереження статистично значущих міжгрупових відмінностей не встановлено.
Незалежно від типу оперативного втручання, в обох групах відзначалося статистично значуще зменшення інтенсивності болю у нижній кінцівці, найбільш виражене на 7-й післяопераційний день. У подальші строки спостереження показники залишалися стабільними, що свідчить про збереження досягнутого клінічного ефекту. Статистично значущих міжгрупових відмінностей за динамікою больового синдрому не встановлено.
Після оперативного лікування в обох групах відзначалося достовірне покращення функціонального стану за індексом ODI. Найбільш виражене покращення спостерігалося протягом першого місяця після операції як у групі ОМ (Z = 7,080; p < 0,001), так і у групі UBE (Z = 10,654; p < 0,001), тоді як у подальші строки показники залишалися стабільними (p > 0,05). Водночас позитивна динаміка була більш вираженою у групі UBE (Z = 194,932; p < 0,001) порівняно з ОМ (Z = 131,826; p < 0,001), що свідчить про ефективніше відновлення функціонального стану пацієнтів.
У результаті проведеного аналізу встановлено статистично значущі відмінності між досліджуваними групами за показником об’єму міофіброзу (Z = −8,791; р < 0,001). Медіанне значення показника у групі ОМ становило 11,5 мм³ (25%; 75%: 7,4 – 16,6 мм³), тоді як у групі UBE – 1,85 мм³ (25%; 75%: 0,9–3,05 мм³). Середні значення показника (x̅±SD) також істотно відрізнялися: у групі ОМ – 13,39±9,61 мм³, а у групі UBE – 3,26±4,8 мм³. Унілатеральна біпортальна ендоскопічна дискектомія забезпечує менший об’єм післяопераційного міофіброзу порівняно з інтерламінарною мікродискектомією (p < 0,001), що підтверджує її меншу інвазивність та переваги щодо збереження паравертебральних тканин.
Отримані результати підтверджують, що післяопераційний міофіброз є клінічно значущим фактором, який впливає на інтенсивність больового синдрому, функціональний стан пацієнтів та віддалені результати хірургічного лікування. У групах ОМ та UBE встановлено статистично значущі взаємозв’язки між інтенсивністю больового синдрому, функціональними порушеннями (ODI) та клінічними результатами лікування за модифікованим критерієм Macnab. Через 12 місяців після операції у групі ОМ об’єм післяопераційного міофіброзу прямо корелював з індексом ODI (ρ = 0,674; p = 0,001) та інтенсивністю болю у спині (ρ = 0,406; p = 0,001), а також зворотньо − з результатами за критерієм Macnab (ρ = −0,574; p = 0,002). У групі UBE встановлено аналогічні, але більш виражені взаємозв’язки: між об’ємом міофіброзу та ODI (ρ = 0,718; p < 0,001), а також між об’ємом міофіброзу та критерієм Macnab (ρ = −0,594; p < 0,001). Виявлені статистично значущі кореляційні взаємозв’язки свідчать про можливість використання об’єму міофіброзу як прогностичного критерію ефективності лікування.
Результати гістологічного дослідження продемонстрували, що у дегенеративно зміненій хрящовій тканині виявлені атипові для нормального міжхребцевого диску кластери проліферації і вони достовірно залежить від фактору віку та інсулінорезистентності. Вік і інсулінорезистентність є незалежними предикторами прогресуючих дегенеративних змін, де інсулінорезистентність виявилася більш сильним предиктором за величиною ефекту (OR=104,4 (7,2-1,6×104) vs 15,6 (СІ95% 1,24-322)). Модель залежності виявлених дегенеративних зміни хрящової тканини диску від фактору інсулінорезистентності була рівна AUC=0,82, що відповідає клінічно значущому рівню.
Registration Date
2026-07-22
popup.nrat_date
2026-07-22 / 2026-07-22
