Registration Number
0826U004411, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-08-2026
popup.evolution
.
Title
Formation of fertility indicators of typical chernozem and productivity of a short-rotation crop rotation under an organic fertilization system in the Left-Bank Forest-Steppe
Author
Yevhenii Savchenko,
popup.head Ivan V. Martyniuk
popup.opponent Ivan D. Prymak
popup.opponent Oleksii A. Tsiuk
popup.review Stanislav Y. Dehodiuk
popup.review Mykhailo M. Ptashnik
popup.rada
National scientific centre "Institute of Agriculture of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences"
Description
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 201 «Агрономія». – Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», Чабани, 2026.
У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та експериментально обґрунтовано закономірності формування родючості чорнозему типового малогумусного і продуктивності короткоротаційної сівозміни соя – пшениця яра – просо за різних систем органічного удобрення в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України. Розроблено комплексну систему, що поєднує заробляння побічної продукції попередника, післяжнивне вирощування редьки олійної на сидерат і позакореневе внесення біопрепарату. Визначено її вплив на водний, гумусний, поживний і біологічний режими ґрунту, забур’яненість, ріст, конкурентну здатність, урожайність і якість продукції, а також економічну та енергетичну ефективність сівозміни.
За комплексного органічного удобрення запаси продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см становили 158,3 мм на час сівби і 52,8 мм на час збирання проти 149,6 і 49,7 мм на контролі. Коефіцієнт водоспоживання знижувався з 1643 до 1164 м³/т, або на 29,2 %. Маса побічної продукції з 1 га сівозмінної площі зростала з 3,60 до 4,51 т/га, а найбільшу кількість рослинної фітомаси формувало просо. Урожайність зеленої маси редьки олійної після пшениці ярої за поєднання сидерату з біопрепаратом досягала 13,06 т/га.
Комплексна система поліпшувала гумусний стан ґрунту: уміст гумусу в шарі 0–20 см зростав з 3,10 до 3,21 %, у шарі 20–40 см – з 2,65 до 2,80 %, а його запаси відповідно збільшувалися з 74,3 до 77,1 та з 66,4 до 70,1 т/га. Уміст лужногідролізного азоту підвищувався зі 113,7 до 126,5 мг/кг у шарі 0–20 см і з 87,0 до 105,2 мг/кг у шарі 20–40 см. Значення рН у верхньому шарі зростало з 5,7 до 6,2, у підорному – з 5,5 до 5,9. Рухомі форми міді, цинку, марганцю, свинцю, нікелю та кадмію не перевищували гранично допустимих концентрацій, що підтвердило екологічну безпечність досліджуваних систем.
Мікробіологічна активність ґрунту за комплексного удобрення зростала: інтенсивність розкладання лляної тканини підвищувалася з 20,2 до 24,4 %. Одночасно зменшувалася забур’яненість посівів. У фазі повних сходів кількість бур’янів у посівах сої знижувалася зі 194 до 146 шт./м², пшениці ярої – з 207 до 131, проса – зі 114 до 78 шт./м². На час збирання їх чисельність становила відповідно 68, 41 і 13 шт./м² проти 118, 86 і 32 шт./м² на контролі. Суха маса бур’янів також істотно зменшувалася, що було наслідком формування щільнішого агрофітоценозу та посилення конкурентної здатності культур.
За комплексної системи загальна суха біомаса сої зростала з 460 до 631 г/м², пшениці ярої – з 770 до 1038, проса – з 786 до 1025 г/м². Індекс конкурентної здатності сої підвищувався з 3,3 до 8,8, пшениці ярої – з 11,3 до 37,0, проса – з 15,3 до 44,1. Найменш конкурентоспроможною щодо бур’янів була соя, тоді як просо характеризувалося найвищою природною фітоценотичною стійкістю.
У середньому за 2023–2025 рр. урожайність насіння сої за комплексного удобрення зростала з 1,29 до 1,87 т/га, зерна пшениці ярої – з 2,74 до 3,98 т/га, проса – з 2,55 до 3,52 т/га. У насінні сої вміст білка підвищувався з 35,0 до 36,4 %, у зерні пшениці ярої – з 12,2 до 13,3 %, клейковини – з 24,1 до 26,3 %. Якість зерна проса змінювалася неістотно, тому дія удобрення реалізувалася переважно через підвищення врожайності.
З 1 га сівозмінної площі збір кормових одиниць зростав з 2,64 до 3,77 т, зернових одиниць – з 2,45 до 3,51 т, перетравного протеїну – з 0,27 до 0,38 т/га. Найбільший умовно чистий прибуток за комплексної системи становив 43 624 грн/га, собівартість – 8176 грн/т, рентабельність – 193 %. Найвищу відносну економічну ефективність забезпечувало застосування біопрепарату на фоні побічної продукції: собівартість знижувалася до 7340 грн/т, рентабельність зростала до 231 %. Серед культур найефективнішим було вирощування проса, де рентабельність становила 279–360 %.
Сукупні енерговитрати за комплексного удобрення збільшувалися з 10 375 до 12 283 МДж/га, проте енергомісткість урожаю зростала з 37 210 до 52 988 МДж/га, а коефіцієнт енергетичної ефективності – з 3,64 до 4,35.
Наукова новизна полягає у встановленні закономірностей впливу побічної продукції, післяжнивного сидерату та біопрепарату на функціонування системи «ґрунт – рослина» в органічній трипільній сівозміні. Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні комплексної системи органічного удобрення, яка забезпечує підвищення родючості ґрунту, продуктивності культур, економічної та енергетичної ефективності виробництва. Систему впроваджено 2024–2025 рр. у ТОВ «Лист-Ручки» Полтавської області та ФГ «Русь» Київської області на загальній площі 90 га. У виробничих умовах підтверджено підвищення врожайності сої, пшениці ярої та проса, збільшення умовно чистого прибутку й досягнення належного рівня рентабельності, що засвідчує доцільність її використання в органічному землеробстві Лісостепу України.
Registration Date
2026-08-07
popup.nrat_date
2026-08-07 / 2026-08-14
