Дисертація доктора філософії. Тодуа Шота Ревазович. Забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах воєнного стану в Україні

Registration Number

0826U004543, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

19-08-2026

popup.evolution

.

Title

Ensuring the Best Interests of the Child under Martial Law in Ukraine

Author

Shota R. Todua,

popup.head Bohdan I. Andrusyshyn
popup.opponent Petro S. Korniienko
popup.opponent Bohdana Ostrovska
popup.review Tetyana V. Gavronska
popup.review Natalia M. Opolska

popup.rada

Dragomanov Ukrainian State University

Description

Кваліфікаційна наукова праця є комплексним науковим дослідженням питань, пов’язаних із забезпеченням найкращих інтересів дитини в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення в Україні. Дисертація складається з трьох розділів, об’єднаних у вісім підрозділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Перший розділ «Теоретико-правова характеристика забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах воєнного стану» присвячено аналізу становлення та розвитку концепції найкращих інтересів дитини як правового принципу та стандарту; методологічних засад забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах воєнного стану, понятійно-категоріальному апарату дослідження. У результаті дослідження доктринального становлення принципу найкращих інтересів дитини виявлено, що початок цього правового дискурсу у Європі починається з XIX ст. Ключовими критеріями, що впливали на різний зміст принципу найкращих інтересів дитини є: 1. Сприйняття дитини як дитини, у якої окрема природа, що потребує окремої уваги, чи як «малого дорослого», якого потрібно готувати виключно до майбутнього. 2. Розуміння того, що саме є благом та потребами для дитини (благополучна сім’я, розвиток, гідне майбутнє). 3. Роль держави у забезпеченні найкращих інтересів дитини. 4. Роль сім’ї для забезпечення найкращих інтересів дитини. 5. Рівень дискримінації стосовно окремих категорій дітей. У роботу обґрунтовано, що після Першої світової війни формується уява про соціально небезпечну ситуацію, у якій можуть перебувати діти, які самостійно з неї вийти не в змозі. Таким чином покладається окрема правова позиція про вразливість дитини як члена суспільних відносин, а відтак, необхідність вчинення певних дій в інтересах дитини. Із прийняттям Конвенції ООН про права дитини 1989 р. забезпечення найкращих інтересів дитини починає охоплювати будь-які дії, що стосуються дітей, стало зрозуміло, що цей принцип є невичерпним з точки зору можливих ситуацій, рішень, що впливають на якість життя дитини. Зроблено висновок, що координація теоретико-методологічних підходів, застосованих у дослідженні гарантування найкращих інтересів дитини в період воєнного стану, зумовлена сучасним світоглядом. Аналіз проблеми проводиться на основі соціально-еволюційної парадигми, історичного, герменевтичного, ціннісного та комплексного підходів, з використанням філософсько- світоглядних методів, зокрема: діалектичного, формально-логічного, феноменологічного та трансцендентального методів. Включаються також загальнонаукові методи, такі як системний, структурний, метод сходження від абстрактного до конкретного. Окрім цього, використовуються конкретно- наукові та спеціально-наукові методи: порівняльно-правовий, історико- правовий, теоретико-юридичний та спеціально-юридичний методи. Важливу роль у структурі методології дослідження відіграють правові категорії та теоретичні поняття. Сформульовано визначення принципу найкращих інтересів дитини як правових ідей та стандартів, що передбачають виокремлення з-поміж законних інтересів учасників правовідносин пріоритетності дитини як особливого та вразливого учасника суспільного життя для забезпечення оптимального фізичного, матеріального, психологічного, духовного благополуччя у процесі прийняття рішень, що суттєво впливають на можливі варіанти життєвого розвитку дитини. Констатується, що в умовах воєнного стану особливості змісту найкращих інтересів дитини можуть бути дещо змінені, враховуючи надзвичайні обставини, у які дитина може потрапити, що суттєво впливають на її фізичний, психологічний, духовний розвиток та матеріальне благополуччя. В умовах воєнного стану зростають ризики: цілісності сім’ї, психологічної адаптації до надзвичайних умов, забезпечення належних матеріальних умов проживання (житло, харчування тощо), отримання освітніх послуг та інші. У другому розділі «Особливості реалізації найкращих інтересів дитини в умовах воєнного стану» проаналізовано нормативно-правовий вимір забезпечення найкращих інтересів дитини, гарантії забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах воєнного стану, співвідношення забезпечення найкращих інтересів дитини і батьківських прав в умовах воєнного стану. Виокремлено компоненти, що входять до принципу найкращих інтересів дитини: 1. Особистісний, куди входять погляди та індивідуальність дитини, тобто ті інтереси, що первісно закладають у дитині основи автономної особистості. 2. Сімейний компонент включає право на збереження сімейного оточення та піклування. У цій складовій закладаються умови для збереження фізичної, психологічної та моральної цілісності, а також матеріального добробуту дитини, що є метою забезпечення найкращих інтересів. 3. Соціально- безпековий компонент, куди входять захист і безпека дитини, врахування її вразливого положення при прийнятті рішень батьками та державними органами щодо дитини.

Registration Date

2026-08-12

popup.nrat_date

2026-08-13 / 2026-08-19