Registration Number
0826U004571, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
28-08-2026
popup.evolution
o
Title
Opera Works of N. Porpora in the Context of Performance Practice from the Last Third of the Twentieth Century to the First Quarter of the TwentyFirst Century
Author
Sviatoslav Sudik,
popup.head Iryna Sukhlenko
popup.opponent Larysa Loboda
popup.opponent Viktoriya Gigolayeva-Yurchenko
popup.review Tetiana Zharkikh
popup.review Anna Khutorska
popup.rada
I.P. Kotlyarevsky Kharkiv National University of Art
Description
У доволі строкатій картині музичного мистецтва останньої третини ХХ – першої чверті ХХІ століття важливе місце займають тенденції, спровоковані історично-інформованим виконавством (HIPP – Historically Informed Performance Practice). З’явившись на межі ХІХ – ХХ століть воно визначило зміну культурної парадигми, що означало: суспільну зацікавленість музичною культурою XII – початку ХХІ століть та зміни у репертуарній політиці; реставрацію старовинних інструментів та виробництво їх сучасних аналогів; появу спеціалізованих ансамблів, оркестрів, та відповідно, науково-методичних робіт, присвячених специфіці барокового виконавства. Неможливо оминути увагою й фактор стрімкого розвитку мистецтва контратенорів, що зробило можливим нове сценічне буття багатьох оперних творів XVIII століття.
В цьому контексті особливої уваги заслуговує творчість італійського композитора Ніколи Антоніо Порпори (1686 – 1768), чий внесок у становлення західноєвропейського вокального мистецтва неможливо перебільшити. Н. Порпора увійшов в історію як автор чисельних opera seria та один з найвідоміших вокальних педагогів, серед учнів якого славетні: Фарінеллі (1705 – 1782), Каффареллі (1710 – 1783), Антоніо Уберті (1719 – 1783).
Повернення оперної спадщини Н. Порпори на сучасну сцену зумовлює необхідність системного аналізу його творчості та осмислення педагогічних принципів, що вплинули на становлення західноєвропейського вокального мистецтва. Актуальність теми дослідження обумовлена: визначальною роллю історично-інформованого виконавства у культурі останньої третини ХХ – першої чверті ХХІ століть; потребою заповнення наявних «лакун» вітчизняного музикознавства, пов’язаних з відсутністю системних праць про життєтворчість Н. Порпори; необхідністю наукового осмислення провідних стратегій репрезентації оперної спадщини Н. Порпори у сучасній виконавській практиці.
Мета дослідження – визначити провідні стратегії репрезентації оперної спадщини Н. Порпори у виконавській практиці останньої третини ХХ – першої чверті ХХІ століть.
Об’єкт дослідження – оперна творчість Н. Порпори в контексті західноєвропейського вокального мистецтва XVIІI – XXI століть.
Предмет – репрезентація оперної спадщини Н. Порпори у виконавській практиці останньої третини ХХ – першої чверті ХХІ століть.
Методологія дослідження передбачає залучення наступних наукових методів: історичний, системний; жанровий-стильовий, аксіологічний, інтепретологічний, виконавський. Це дозволило вирішити поставлені у роботі завдання, а саме: систематизувати сучасні наукові дослідження вокальної культури Бароко; визначити роль Н. Порпори в історії західноєвропейського вокального мистецтва; охарактеризувати оперну творчість Н. Порпори крізь призму базових концептів музичного Бароко; виявити основні засади вокально-педагогічної системи Н. Порпори та визначити її вплив на формування європейської вокальної традиції; висвітлити аксіологічний аспект сценічного буття оперних творів Н. Порпори в останній третині ХХ – першій чверті ХХІ століть; здійснити інтепретологічний аналіз сучасних постановок опер композитора у контексті взаємодії барокової стилістики та новітніх театральних практик; визначити провідні стратегії репрезентації оперної спадщини Н. Порпори в сучасній виконавській практиці.
У дослідженні вперше: визначено роль Н. Порпори в історії західноєвропейського вокального мистецтва; окреслено основні засади вокально-педагогічної системи Н. Порпори та їхній вплив на формування європейської вокальної традиції; визначено провідні стратегії репрезентації оперної спадщини Н. Порпори у виконавській практиці останньої третини ХХ – першої чверті ХХІ століть. Подальшого розвитку набули наукові концепти: «мистецтво контратенорів», «стиль музичної творчості», «комунікативні стратегії», «твір виконавця».
Registration Date
2026-08-13
popup.nrat_date
2026-08-13 / 2026-10-11
