Registration Number
0826U004658, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
The Political Doctrine of Augustine of Hippo and Its Role in the Formation of Contemporary Philosophical and Legal Discourse
Author
Oleksii Vorobiov,
popup.head Ivan Karpenko
popup.opponent Viktor M. Melnyk
popup.opponent Mykhailo Hotych
popup.review Pavlo Yeremieiev
popup.review Igor Biletsky
popup.rada
Karazin University
Description
Воробйов О.О. Політичне вчення Августина Аврелія та його роль у формуванні сучасного філософсько-правового дискурсу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 Філософія (галузь знань 03 Гуманітарні науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2026.
Культурні реалії сучасності актуалізують питання про онтологічні, морально-етичні й антропологічні підстави політичного співіснування. Однією з традицій, у межах якої політична реальність осмислюється як прояв внутрішнього стану людини, є вчення Августина Аврелія.
Дисертаційне дослідження присвячене системній історико-філософській реконструкції політичної філософії Августина Аврелія та визначенню її ролі у сучасному філософсько-правовому дискурсі. У роботі обґрунтовано, що політичне вчення Єпископа Гіппонського є цілісною концепцією онтологічних, антропологічних та морально-етичних підстав політичного порядку, у межах якої політична спільнота виникає як історичний прояв порядку любові (ordo amoris). Політичний порядок у Августина визначається не лише інституційним регулюванням і формами реалізації влади, а насамперед спрямованістю людської волі до певного блага.
Об’єктом дослідження є вчення і філософська система Августина Аврелія, а предметом – його політичне вчення, антропологічні, онтологічні та етичні підстави, зокрема концепти caritas, ordo amoris, populus, civitas, iustitia та potestas у їхньому взаємозв’язку. Метою дослідження є проведення системної історико-філософської реконструкції політичного вчення Августина Аврелія, виявлення його концептуальної архітектоніки, антропологічних, онтологічних, етичних та політико-правових засад, а також визначення його ролі у формуванні сучасного філософсько-правового дискурсу.
Для досягнення мети проаналізовано передумови формування політичної думки Августина; визначено роль античної, юдейської та християнської традицій; досліджено політичного суб’єкта; реконструйовано значення тріади amor – caritas – cupiditas; проаналізовано populus, ordo amoris, amor Dei / amor sui, ministerium / dominium, зв’язок caritas із владою, законом і справедливістю, а також співвідношення interioritas та civitas.
Теоретико-методологічна стратегія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-філософського, герменевтичного, феноменологічного та антропологічного підходів. Застосовано метод концептуальної реконструкції для відтворення внутрішньої логіки політичного вчення Августина та порівняльно-історичний метод для аналізу його зв’язків.
Наукова новизна результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших у вітчизняному історико-філософському дискурсі спроб системної реконструкції політичної філософії Августина Аврелія. Запропоноване дослідження вступає у науковий діалог із міжнародним августинознавством, пропонуючи спосіб системного прочитання політичної філософії Августина як цілісної політико-онтологічної архітектоніки, що інтегрує її антропологічні, онтологічні, етичні та політико-правові виміри навколо поняття ordo amoris.
Уперше політичне вчення Августина інтерпретовано як складову онтології любові; розкрито політико-онтологічний характер caritas; обґрунтовано функціонування ordo amoris як «граматики політичного порядку»; populus витлумачено як аксіологічну спільноту, об’єднану amor communis; встановлено зв’язок interioritas і civitas; реконструйовано політичне вчення Августина як цілісну концептуальну архітектоніку; визначено антропологічну й аксіологічну природу політичного суб’єкта та морально-онтологічну диференціацію влади через дихотомію ministerium / dominium.
Уточнено роль платонізму, неоплатонізму і стоїцизму у формуванні політичної думки Августина, антропологічне розуміння політичного суб’єкта, значення дистинкції amor Dei / amor sui та взаємозв’язок категорій iustitia, potestas і lex у контексті порядку любові. Подальшого розвитку набули інтерпретація ordo amoris як принципу соціального і політичного порядку, розуміння політичної спільноти як єдності на основі amor communis, положення про вторинний і обмежений характер влади та осмислення августиніанської концепції любові як ресурсу сучасної політичної і правової філософії.
Теоретичне значення результатів полягає у розширенні розуміння політичної філософії Августина як цілісної концепції у сучасному контексті, що поєднує онтологічні, антропологічні та політико-правові виміри. Результати можуть бути використані надалі у подальших історико-філософських, політико-теологічних, антропологічних і філософсько-правових дослідженнях, у викладанні історії філософії, політичної філософії та філософії права.
Ключові слова: політична філософія, любов, середньовіччя, філософія історії, Августин Аврелій, платонізм, християнство, антропологія, етика, держава, символізм, екзистенційність, політична теологія, суспільство, політико-правові вчення.
Registration Date
2026-08-17
popup.nrat_date
2026-08-17 / 2026-09-22
