Дисертація доктора філософії. Черкашин Михайло Миколайович. Особливості стану здоров`я дітей і підлітків в умовах воєнного часу

Information × Registration Number 0826U004758, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 08-09-2026 popup.evolution o   Чому дисертація має статус "Запланована"? Title Characteristics of the health status of children and adolescents during wartime Author Mykhaylo Cherkashyn, popup.head Natalia Shevchenko popup.opponent Emiliia Mykhailova popup.opponent Margaryta Gonchar popup.review Nataliya Mikhanovskaya popup.review Viktoriia Kashina-Yarmak Description Дисертаційна робота присвячена змін ментального та соматичного стану здоров’я дітей і підлітків в умовах воєнного часу з урахуванням їхніх потреб у медичній допомозі та соціально-демографічних чинників. Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні задачі: дослідити частоту та характер ознак посттравматичного стресового розладу у дітей, довоєнних мешканців м. Харкова, визначити провідні зміни в їхньому психологічному статусі з урахуванням міграційних процесів після 24 лютого 2022 року; надати характеристику асоційованих зі стресом соматичних змін та розладів у дітей і підлітків в умовах воєнного стану; вивчити динаміку звернень за медичною допомогою дітей і підлітків протягом періоду воєнних дій та надати характеристику змінам їхнього соматичного здоров’я за даними електронної системи охорони здоров’я; визначити фактори погіршення ментального й соматичного здоров’я дитячого населення в умовах воєнного стану з урахуванням соціально-демографічних показників. У дослідженні взяли участь 2336 респондентів – батьків дітей від 3 до 18 років. Формування вибірки відбувалося за методом випадкового відбору серед родин – довоєнних мешканців м. Харкова. Діти не мали хронічних соматичних захворювань до війни і спостерігались педіатром за місцем проживання. Критерії включення до дослідження: участь у дослідженні приймали батьки дітей, яким виповнилось три роки і були молодше 18 років, які проживали у прифронтовому місті Харкові (Україна); дозвіл батьків, здатних заповнити анкети, на участь у дослідженні. Були відокремлені наступні групи аналізу: дівчатка (1165 осіб, 49,87 %), хлопчики (1171 осіб, 50,13 %), діти до 7 років (330 осіб, 14,13 %), діти старше за 7 років (2006 осіб, 85,87 %), діти, які на момент дослідження перебували в м. Харкові (1819 осіб, 77,87 %), в інших містах України (275 осіб, 11,77 %) та за кордоном (242 особи, 10,36 %). Середній вік склав 10,58±0,08 років і не відрізнявся в різних групах. Використовувались наступні методи дослідження: он-лайн опитування (скринінг дитячих та підліткових травм, версія 2 (Child and Adolescent Trauma Screen – 2 (CATS-2)); спеціалізована дитяча версія опитувальника соматичних симптомів (Children’s Somatic Symptoms Inventory-8 (CSSI-8)), аналіз даних медичних записів Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) відповідно до Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги, друге видання (International Classification of Primary Care-2 (ІCPC-2)) та за міжнародною класифікацією хвороб Х перегляду (МКХ - 10); статистичні (параметричні, непараметричні, кореляційний аналіз, розрахунок відносного ризику, побудова рівняння логістичної регресії). Результати дослідження встановили, що проживання в умовах активних бойових дій є потужним фактором формування травматичного досвіду в більшості дітей (97,95 %). Найбільше травматичних подій зазнали діти, які продовжують проживати в м. Харкові та в інших містах України, переважно діти старшого віку, дівчата. Максимальне накопичення травматичних подій відмічалось на третьому році війни. Переважна більшість дітей у всіх групах мала скринінгові показники CATS, що відповідали нормі. Разом із тим майже кожна третя дитина демонструвала підвищений рівень посттравматичного дистресу (28,6 %). Частота виявлення ознак імовірного ПТСР у дитячій популяції досягла 10,48 %, без суттєвих розбіжностей за гендерною ознакою чи географічним розташуванням. Вищий ступінь уразливост продемонстрували окремі когорти: діти-мігранти за кордоном, дівчата старше 7 років, а також представники родин із погіршенням матеріального становища. Пікові показники негативних змін у психоемоційній сфері зафіксовані наприкінці третього року військового конфлікту, коли частка ймовірного ПТСР складала 16,77 %, загальна частота дистресу зберігалась на одному рівні упродовж усього терміну спостереження. Registration Date 2026-08-21 popup.nrat_date 2026-08-21 Close