Реєстраційний номер
0826U004758, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Особливості стану здоров`я дітей і підлітків в умовах воєнного часу
Здобувач
Черкашин Михайло Миколайович,
Керівник Шевченко Наталя Станіславівна
Опонент Михайлова Емілія Аурелівна
Опонент Гончарь Маргарита Олександрівна
Рецензент Міхановська Наталія Геннадіївна
Рецензент Кашіна-Ярмак Вікторія Леонідівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дисертаційна робота присвячена змін ментального та соматичного стану здоров’я дітей і підлітків в умовах воєнного часу з урахуванням їхніх потреб у медичній допомозі та соціально-демографічних чинників.
Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні задачі: дослідити частоту та характер ознак посттравматичного стресового розладу у дітей, довоєнних мешканців м. Харкова, визначити провідні зміни в їхньому психологічному статусі з урахуванням міграційних процесів після 24 лютого 2022 року; надати характеристику асоційованих зі стресом соматичних змін та розладів у дітей і підлітків в умовах воєнного стану; вивчити динаміку звернень за медичною допомогою дітей і підлітків протягом періоду воєнних дій та надати характеристику змінам їхнього соматичного здоров’я за даними електронної системи охорони здоров’я; визначити фактори погіршення ментального й соматичного здоров’я дитячого населення в умовах воєнного стану з урахуванням соціально-демографічних показників.
У дослідженні взяли участь 2336 респондентів – батьків дітей від 3 до 18 років. Формування вибірки відбувалося за методом випадкового відбору серед родин – довоєнних мешканців м. Харкова. Діти не мали хронічних соматичних захворювань до війни і спостерігались педіатром за місцем проживання. Критерії включення до дослідження: участь у дослідженні приймали батьки дітей, яким виповнилось три роки і були молодше 18 років, які проживали у прифронтовому місті Харкові (Україна); дозвіл батьків, здатних заповнити анкети, на участь у дослідженні. Були відокремлені наступні групи аналізу: дівчатка (1165 осіб, 49,87 %), хлопчики (1171 осіб, 50,13 %), діти до 7 років (330 осіб, 14,13 %), діти старше за 7 років (2006 осіб, 85,87 %), діти, які на момент дослідження перебували в м. Харкові (1819 осіб, 77,87 %), в інших містах України (275 осіб, 11,77 %) та за кордоном (242 особи, 10,36 %). Середній вік склав 10,58±0,08 років і не відрізнявся в різних групах. Використовувались наступні методи дослідження: он-лайн опитування (скринінг дитячих та підліткових травм, версія 2 (Child and Adolescent Trauma Screen – 2 (CATS-2)); спеціалізована дитяча версія опитувальника соматичних симптомів (Children’s Somatic Symptoms Inventory-8 (CSSI-8)), аналіз даних медичних записів Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) відповідно до Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги, друге видання (International Classification of Primary Care-2 (ІCPC-2)) та за міжнародною класифікацією хвороб Х перегляду (МКХ - 10); статистичні (параметричні, непараметричні, кореляційний аналіз, розрахунок відносного ризику, побудова рівняння логістичної регресії).
Результати дослідження встановили, що проживання в умовах активних бойових дій є потужним фактором формування травматичного досвіду в більшості дітей (97,95 %). Найбільше травматичних подій зазнали діти, які продовжують проживати в м. Харкові та в інших містах України, переважно діти старшого віку, дівчата. Максимальне накопичення травматичних подій відмічалось на третьому році війни.
Переважна більшість дітей у всіх групах мала скринінгові показники CATS, що відповідали нормі. Разом із тим майже кожна третя дитина демонструвала підвищений рівень посттравматичного дистресу (28,6 %). Частота виявлення ознак імовірного ПТСР у дитячій популяції досягла 10,48 %, без суттєвих розбіжностей за гендерною ознакою чи географічним розташуванням. Вищий ступінь уразливост продемонстрували окремі когорти: діти-мігранти за кордоном, дівчата старше 7 років, а також представники родин із погіршенням матеріального становища. Пікові показники негативних змін у психоемоційній сфері зафіксовані наприкінці третього року військового конфлікту, коли частка ймовірного ПТСР складала 16,77 %, загальна частота дистресу зберігалась на одному рівні упродовж усього терміну спостереження.
Дата реєстрації
2026-08-21
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-21 / 2026-08-21
