Registration Number
0826U004791, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
04-09-2026
popup.evolution
o
Title
Idea of Individual Autonomy in the texts of Ralph Emerson and William James
Author
Bohdan Ben,
popup.head Oksana M. Yosypenko
popup.opponent Vadym I. Menzhulin
popup.opponent Andriy S. Synytsya
popup.opponent Yaroslav A. Sobolievskyi
popup.review Yevhen I. Muliarchuk
popup.rada
Institute of Philosophy the H.Skovoroda National Ukrainian Academy of sciences
Description
Дисертаційне дослідження присвячене ідеї автономії індивіда та дуалізму моністичних і плюралістичних філософських настанов у працях американського есеїста Ральфа Волдо Емерсона та психолога і філософа Вільяма Джеймса. З одного боку вони прагнуть захистити і зберегти індивідуальну автономію, що переважно висвітлено більшою мірою у дослідженнях, але з іншого – велику частину своїх текстів присвячують пошуку кінцевої мети індивідуальної автономії, прагнучи узгодити індивідуальну свободу із надіндивідуальною цілісністю.
У дослідженні проаналізовано історичні корені амбівалентного характеру ідеї автономії індивіда, що полягає у неможливості для індивіда одночасно належати цілому і бути незалежним від нього. З’ясовано методологічне коріння амбівалентності автономії індивіда, зумовлене нерозрізненням емпіричного і нормативного індивіда, чи емпіричного та трансцендентного виміру буття індивідів. Розуміння зв’язку індивідуального та надіндивідуального в термінах логіки цілого, принципом якої є компліментарність (взаємозалежність) частин і цілого, дає змогу розвинути концепцію унікального індивіда, який здатен виступати вільним (спів)творцем, а також реалізувати стратегію самовдосконалення й саморозвитку, запропоновану американським трансценденталізмом і прагматизмом.
Проаналізовано ідею автономії у філософії Р. Емерсона і В. Джеймса з погляду розрізнення домодерного і модерного розуміння індивідуальності на підставі різного опису категорій універсального та індивідуального: якщо для античності характерне подолання емпіричного Я, самотрансценденція у напрямку універсального з метою досягнути погляду вічності, космосу, розуму, Душі тощо, за модерної доби емпіричне Я починає наділятися самостійною цінністю, універсальне виражається у партикулярному з усією його випадковістю та частковістю. Доведено, що американські трансценденталісти відтворюють домодерну парадигму розуміння індивідуальності. Їхні підходи співзвучні з підходами античної філософії, які покликані реалізувати трансформацію індивіда у напрямку розвитку його найкращого Я, напрямку «морального перфекціонізму». Такий морально-екзистенційний перфекціонізм реалізується у звичайному світі автономними індивідами, з їх унікальними рисами, властивостями та певним простором свободи, але водночас спирається на онтологічний зв’язок «Я» з надіндивідуальним цілим (спільним благом, божественною частиною людською душі, Природою тощо).
Дослідження окреслює сферу свободи, застосовуючи Джеймсівську ідею того, що людина і світ — це відкриті системи, для яких характерні не лише детермінізм, але й вільна творчість, уможливлена незавершеністю світу. Таке трактування надає як діям людини так й іншим системам світу більшої значущості, а також зберігає складний двосторонній зв’язок індивідуальної автономії і надіндивідуальної залученості, свободи і відповідальності.
Registration Date
2026-08-24
popup.nrat_date
2026-08-24 / 2026-09-28
