Registration Number
0826U004800, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
21-10-2022
popup.evolution
.
Title
Formation of the system of public management of risks and threats in emergency situations
Author
Ivan M. Korobka,
popup.head Petro B. Volianskyi
popup.opponent Eduard Shchepanskyi
popup.opponent Valerii Y. Vorotin
popup.review Olena I. Lyashevska
popup.review SVITLANA М. DOMBROSKA
popup.rada
National Civil Defence University of Ukraine
Description
У дисертації вирішено науково-практичне завдання галузі публічного управління й адміністрування — обґрунтовано теоретичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо формування системи публічного управління ризиками та загрозами надзвичайних ситуацій (далі — НС), зокрема в умовах воєнного стану. Розкрито сутність категорій «НС як об'єкт управління», «ризики та загрози НС», «НС воєнного стану», конкретизовано їх співвідношення з категорією «захист» та види державного впливу. Розвинено понятійно-категоріальний апарат теорії публічного управління у сфері захисту від НС і уточнено методологічний базис та інструментарій адміністрування в умовах воєнного стану.
Охарактеризовано стан наукової розробки нормативно-правового, організаційного, економічного та інших механізмів публічного управління у сфері ризиків і загроз НС, визначено проблемні поля й рекомендації щодо їх модернізації — стратегічні пріоритети та концептуальні положення щодо вдосконалення державного управління й місцевого самоврядування в частині зниження ризиків і загроз надзвичайного характеру та посилення ресурсного потенціалу цивільного захисту населення й територій. Підставою слугувало узагальнення закордонного (європейського та азійського) державно-управлінського досвіду попередження та ліквідації НС. Здійснено моделювання напрямів удосконалення державного управління сферою захисту населення й територій і визначено перспективи розвитку публічного управління в цій сфері в повоєнний період.
Дослідження ґрунтується на працях вітчизняних та зарубіжних учених із питань публічного (державного) управління у сфері подолання ризиків і загроз НС. Використано загальнонаукові й спеціальні методи: наукового узагальнення та логічного аналізу; екстраполяції; сходження від абстрактного до конкретного; компаративного та ретроспективного аналізу; структурно-функціональний; контент-аналізу; синтезу й моделювання; економіко-математичного моделювання; а для оперативного реагування у сфері цивільного захисту — системний метод, методи прогнозування та програмно-цільовий.
Інформаційну базу становлять закони України, укази Президента, постанови Уряду, офіційні дані Державної служби статистики, ДСНС України та інших органів влади, а також розробки вітчизняних і зарубіжних учених.
Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до формування і реалізації механізмів публічного управління ризиками та загрозами НС у сфері цивільного захисту, зокрема за умов воєнного стану.
Розроблено комплексний механізм публічного управління ризиками та загрозами НС і концепцію уніфікації державних механізмів захисту населення й територій на основі інтеграційного підходу; її центральний елемент — модель, адаптована до воєнного стану й спрямована на реалізацію державної політики формування економіки тилу та реформування структури управління системою цивільного захисту. Запропоновано механізм секторальної децентралізації за взаємодії органів державного управління, місцевого самоврядування й суб'єктів захисту від надзвичайних (воєнних) ситуацій, орієнтований на посилення спроможності громад, розширення територіального захисту та деволюцію повноважень і ресурсної бази місцевої влади. Систематизовано перспективні напрями (базові механізми) розвитку такого управління: визначення стратегічного напряму; адвокаційність через суб'єктну координацію; аналіз прогалин і внесення змін до законодавства для усунення проблемних полів у взаємодії публічних інституцій. Розроблено методичні рекомендації щодо адаптації зарубіжного досвіду до умов України.
Доведено, що до вітчизняної практики доцільно адаптувати: стратегічні напрями управління ризиками та загрозами з акцентом на результативність; контрактну форму публічної служби у сфері безпеки; систему безперервної професійної підготовки публічних службовців; інструменти громадського контролю та критерії об'єктивної оцінки роботи персоналу в умовах воєнного стану. Оновлено понятійно-категорійний апарат уточненням сутності категорії «НС» крізь призму публічного управління в умовах воєнного стану, з обґрунтуванням підходів до її дослідження за видовою класифікацією (рівневі та функціональні) і важливості балансу інтересів та пріоритетів повоєнного відновлення, зокрема національної ідеї та громадської безпеки як векторів захисту.
Узагальнено результати експертних досліджень стану ресурсного потенціалу системи цивільного захисту; досліджено напрями формування відносин у цій сфері, що відзначаються спроможністю, публічністю, ризикостійкістю, з особливим місцем ресурсного підходу — впорядкування цих відносин через правові й організаційні державно-управлінські засоби як підґрунтя для виокремлення механізмів публічного управління ризиками та загрозами НС в умовах воєнного стану й відновлення України.
Ключові слова: публічне управління та адміністрування, державне управління, механізми, формування, реалізація, ризики, загрози, ресурсний потенціал, воєнний стан, повоєнний період і відновлення.
Registration Date
2026-08-24
popup.nrat_date
2026-08-24 / 2026-11-02
