Реєстраційний номер
0826U004800, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-10-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування системи публічного управління ризиками в умовах надзвичайних ситуацій
Здобувач
Коробка Іван Миколайович,
Керівник Волянський Петро Борисович
Опонент Щепанський Едуард Валерійович
Опонент Воротін Валерій Євгенович
Рецензент Ляшевська Олена Іванівна
Рецензент Домбровська Світлана Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет цивільного захисту України
Опис
У дисертації вирішено науково-практичне завдання галузі публічного управління й адміністрування — обґрунтовано теоретичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо формування системи публічного управління ризиками та загрозами надзвичайних ситуацій (далі — НС), зокрема в умовах воєнного стану. Розкрито сутність категорій «НС як об'єкт управління», «ризики та загрози НС», «НС воєнного стану», конкретизовано їх співвідношення з категорією «захист» та види державного впливу. Розвинено понятійно-категоріальний апарат теорії публічного управління у сфері захисту від НС і уточнено методологічний базис та інструментарій адміністрування в умовах воєнного стану.
Охарактеризовано стан наукової розробки нормативно-правового, організаційного, економічного та інших механізмів публічного управління у сфері ризиків і загроз НС, визначено проблемні поля й рекомендації щодо їх модернізації — стратегічні пріоритети та концептуальні положення щодо вдосконалення державного управління й місцевого самоврядування в частині зниження ризиків і загроз надзвичайного характеру та посилення ресурсного потенціалу цивільного захисту населення й територій. Підставою слугувало узагальнення закордонного (європейського та азійського) державно-управлінського досвіду попередження та ліквідації НС. Здійснено моделювання напрямів удосконалення державного управління сферою захисту населення й територій і визначено перспективи розвитку публічного управління в цій сфері в повоєнний період.
Дослідження ґрунтується на працях вітчизняних та зарубіжних учених із питань публічного (державного) управління у сфері подолання ризиків і загроз НС. Використано загальнонаукові й спеціальні методи: наукового узагальнення та логічного аналізу; екстраполяції; сходження від абстрактного до конкретного; компаративного та ретроспективного аналізу; структурно-функціональний; контент-аналізу; синтезу й моделювання; економіко-математичного моделювання; а для оперативного реагування у сфері цивільного захисту — системний метод, методи прогнозування та програмно-цільовий.
Інформаційну базу становлять закони України, укази Президента, постанови Уряду, офіційні дані Державної служби статистики, ДСНС України та інших органів влади, а також розробки вітчизняних і зарубіжних учених.
Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до формування і реалізації механізмів публічного управління ризиками та загрозами НС у сфері цивільного захисту, зокрема за умов воєнного стану.
Розроблено комплексний механізм публічного управління ризиками та загрозами НС і концепцію уніфікації державних механізмів захисту населення й територій на основі інтеграційного підходу; її центральний елемент — модель, адаптована до воєнного стану й спрямована на реалізацію державної політики формування економіки тилу та реформування структури управління системою цивільного захисту. Запропоновано механізм секторальної децентралізації за взаємодії органів державного управління, місцевого самоврядування й суб'єктів захисту від надзвичайних (воєнних) ситуацій, орієнтований на посилення спроможності громад, розширення територіального захисту та деволюцію повноважень і ресурсної бази місцевої влади. Систематизовано перспективні напрями (базові механізми) розвитку такого управління: визначення стратегічного напряму; адвокаційність через суб'єктну координацію; аналіз прогалин і внесення змін до законодавства для усунення проблемних полів у взаємодії публічних інституцій. Розроблено методичні рекомендації щодо адаптації зарубіжного досвіду до умов України.
Доведено, що до вітчизняної практики доцільно адаптувати: стратегічні напрями управління ризиками та загрозами з акцентом на результативність; контрактну форму публічної служби у сфері безпеки; систему безперервної професійної підготовки публічних службовців; інструменти громадського контролю та критерії об'єктивної оцінки роботи персоналу в умовах воєнного стану. Оновлено понятійно-категорійний апарат уточненням сутності категорії «НС» крізь призму публічного управління в умовах воєнного стану, з обґрунтуванням підходів до її дослідження за видовою класифікацією (рівневі та функціональні) і важливості балансу інтересів та пріоритетів повоєнного відновлення, зокрема національної ідеї та громадської безпеки як векторів захисту.
Узагальнено результати експертних досліджень стану ресурсного потенціалу системи цивільного захисту; досліджено напрями формування відносин у цій сфері, що відзначаються спроможністю, публічністю, ризикостійкістю, з особливим місцем ресурсного підходу — впорядкування цих відносин через правові й організаційні державно-управлінські засоби як підґрунтя для виокремлення механізмів публічного управління ризиками та загрозами НС в умовах воєнного стану й відновлення України.
Ключові слова: публічне управління та адміністрування, державне управління, механізми, формування, реалізація, ризики, загрози, ресурсний потенціал, воєнний стан, повоєнний період і відновлення.
Дата реєстрації
2026-08-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-24 / 2026-11-02
