Registration Number
0826U004807, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
26-08-2026
popup.evolution
o
Title
Selecting the optimal surgical procedure for patients with morbid obesity and gastroesophageal reflux disease
Author
Andrii O. Kurmanskyi,
popup.head Andrii Kebkalo
popup.opponent Oleksandr Y. Ioffe
popup.opponent Ruslan V. Duka
popup.opponent Volodymyr V. Grubnik
popup.review VOLODYMYR TYSELSKYI
popup.rada
Shupyk National Healthcare University of Ukraine
Description
Курманський А. О. Вибір оптимального оперативного втручання пацієнтам з морбідним ожирінням і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина» (наукова спеціальність 14.01.03 «Хірургія»). Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, 2026.
Мета роботи – підвищити ефективність хірургічного лікування пацієнтів із тяжким ожирінням і верифікованою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) шляхом обґрунтування персоналізованого вибору між лапароскопічною рукавною резекцією шлунка, доповненою фундоплікацією за Ніссеном (Н-ЛРРШ), та лапароскопічним шлунковим шунтуванням по Ру (ЛШШПР).
Проведено проспективне одноцентрове відкрите порівняльне когортне дослідження з паралельними групами без рандомізації. До аналізу безпеки включено 97 пацієнтів: 42 після Н-ЛРРШ і 55 після ЛШШПР. В одного пацієнта групи Н-ЛРРШ на 3-тю післяопераційну добу виник некроз дна шлунка, виконано степлерну резекцію дна; його враховано в аналізі безпеки та виключено з аналізу ефективності, який охопив 96 пацієнтів. Групи були зіставними за вихідними клініко-демографічними й антропометричними характеристиками. ГЕРХ верифікували за GERD-HRQL, езофагогастродуоденоскопією та 24-годинним pH-імпедансним моніторингом поза терапією інгібіторами протонної помпи із фенотипуванням відповідно до Lyon 2.0. Первинною кінцевою точкою через 12 місяців була композитна ремісія ГЕРХ: зниження GERD-HRQL щонайменше на 50 %, відсутність регулярного прийому ІПП і нормалізація рефлюкс-профілю (AET <4 % та відсутність патологічного рефлюксу). Оцінювали динаміку маси тіла, ІМТ, %TWL, %EWL, метаболічні показники, ендоскопічні та pH-імпедансометричні маркери, якість життя за RAND-36 і BAROS, а також ранні й пізні ускладнення за Clavien–Dindo.
Через 12 місяців маса тіла зменшилася до 93,82 ± 8,59 кг після Н-ЛРРШ і до 86,85 ± 8,88 кг після ЛШШПР; ІМТ – до 30,63 ± 2,57 і 28,96 ± 2,77 кг/м² відповідно. %TWL становив 27,91 ± 6,62 % проти 31,53 ± 7,08 %, %EWL – 65,12 ± 14,23 % проти 74,13 ± 15,21 %. Отже, обидві методики забезпечували виражене зниження маси тіла, однак ЛШШПР мало перевагу за інтенсивністю редукції надлишкової маси. Серед пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу повної ремісії або стійкої компенсації досягли 75,0 % після Н-ЛРРШ і 81,82 % після ЛШШПР.
Медіана GERD-HRQL через 12 місяців становила 3 (1–8) після Н-ЛРРШ і 5 (2–10) після ЛШШПР (p=0,04). Зниження показника щонайменше на 50 % відзначено у 85,4 % і 76,4 % пацієнтів, регулярний прийом ІПП – у 12,2 % і 21,8 % відповідно. Кількість рефлюкс-епізодів становила 23 ± 11 проти 28 ± 13 (p=0,044), кислотних епізодів – 12 ± 7 проти 16 ± 8 (p=0,011). Частота LA-езофагіту знизилася до 7,3 % після Н-ЛРРШ і до 16,4 % після ЛШШПР. Композитної ремісії ГЕРХ досягли 33 із 41 (80,49 %) та 40 із 55 (72,73 %) пацієнтів; міжгрупова різниця не була статистично значущою (p=0,471). У підгрупі «сірої зони» Lyon 2.0 після Н-ЛРРШ виявлено кращий клінічний контроль і меншу кількість рефлюксних та кислотних епізодів.
Загальна частота ранніх ускладнень становила 16,7 % після Н-ЛРРШ і 20,0 % після ЛШШПР; серйозних ускладнень Clavien–Dindo ≥III – 4,8 % і 3,6 %. Летальних випадків не було. Після ішемічного ускладнення до протоколу Н-ЛРРШ включено ICG-флуоресцентну ангіографію для контролю перфузії. Пізні ускладнення зареєстровано у 7,1 % і 16,4 % пацієнтів відповідно; після Н-ЛРРШ вони були представлені стриктурами зі стійкою дисфагією, які потребували ендоскопічної дилатації, після ЛШШПР – маргінальними виразками, мальабсорбцією та злуковою кишковою непрохідністю.
Наукова новизна полягає в багатокомпонентному порівнянні Н-ЛРРШ і ЛШШПР із застосуванням Lyon 2.0, pH-імпедансометричних показників AET, MNBI та PSPW, окремим аналізом інконклюзивного фенотипу ГЕРХ і доменів якості життя. Розроблено прототип фенотип-орієнтованої матриці GERD-OM, стандартизований 7-етапний маршрут передопераційного обстеження та програму спостереження через 3, 6 і 12 місяців.
Висновки. Обидві операції є ефективними й мають прийнятний профіль безпеки. ЛШШПР забезпечує дещо більшу втрату надлишкової маси та глибший метаболічний ефект, тоді як Н-ЛРРШ демонструє більш виражений і стійкий антирефлюксний контроль та сприятливу динаміку рефлюкс-асоційованої якості життя. Вибір методики має бути персоналізованим з урахуванням фенотипу ГЕРХ, метаболічних пріоритетів, анатомічних особливостей і очікуваного балансу користі та ризику.
Ключові слова: ожиріння, морбідне ожиріння, баріатрична хірургія, метаболічна хірургія, рукавна резекція шлунка, фундоплікація за Ніссеном, шлункове шунтування по Ру, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, pH-імпедансометрія, Lyon 2.0, якість життя.
Registration Date
2026-08-24
popup.nrat_date
2026-08-24 / 2026-09-18
