Registration Number
0826U004869, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
27-08-2026
popup.evolution
o
Title
Development of an Enterprise Anti-Crisis Strategy in an Unstable External Environment
Author
Volodymyr Petriakov,
popup.head Anatolii P. Kushchyk
popup.opponent Mariia K. Bondarchuk
popup.opponent Iryna Murashko
popup.review Olena F. Androsova
popup.review Anna Horbunova
popup.rada
Zaporizhzhia National University
Description
Об'єкт: процеси формування і реалізації антикризової стратегії промислового підприємства за нестабільного зовнішнього середовища. Мета: розроблення теоретико-методичних засад і обґрунтування прикладного інструментарію формування антикризової стратегії підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Методи дослідження: термінологічний аналіз, узагальнення, порівняння, системний підхід, метод класифікації та групування, абстрактно-логічний метод, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, статистичного й фінансово-економічного аналізу, порівняльного і структурно-функціонального аналізу, моделі прогнозування банкрутства, бального оцінювання й інтегральних показників, PESTEL- і SWOT-аналіз, системно-структурного аналізу, метод проєктування організаційних структур і регламентів, сценарного аналізу, аналізу чутливості, метод
дисконтування грошових потоків (NPV, ROI, IRR), графоаналітичний метод. Вперше: розроблено адаптивну сценарну модель з тригерами переключення між сценаріями, прив’язаними до системи індикаторів ризику з 17 пороговими зонами під специфіку прифронтового виробництва в умовах CBAM-трансформації ринку, що дозволяє системі переключатися між сценаріями в режимі реального часу без перегляду стратегії в цілому в умовах турбулентних середовищ. Удосконалено: модель «міні-кластерного» антикризового управління технологічно нерозривними, але юридично окремими промисловими підприємствами, яка, на відміну від моделей корпоративного контролю (Холдинг – Дочка) та класичної кластерної моделі М. Портера, формалізує спільне ухвалення антикризових рішень через розвинений антикризовий протокол, що дозволяє формувати правила розподілу критичних ресурсів і механізму їх координації з фіксованими нормативами; транснаціональний формат організаційного механізму Антикризового комітету з участю представників закордонних активів вертикально інтегрованої групи з правом дорадчого голосу, який, на відміну від моделей АКК у ArcelorMittal, Tata Steel і ThyssenKrupp Steel, відображає бізнес-реальність Metinvest після втрати головного активу головної юрисдикції та дозволяє формалізувати право дорадчого голосу закордонних активів у межах єдиного антикризового протоколу; інтегровану теоретичну рамку формування антикризової стратегії з функціональним розподілом семи підходів, яка, на відміну від існуючих фрагментарних підходів, поєднує сім взаємодоповнювальних теоретичних напрямів (кризовий менеджмент, стратегічне управління, ризик-менеджмент, концепцію організаційної стійкості, теорію динамічних здатностей, системи раннього попередження та сценарне планування) у єдину методологічну архітектуру з чітким функціональним розподілом ролей кожного підходу, що дозволяє калібрувати їх застосування під одночасну дію воєнних, регуляторно-екологічних і логістичних шоків; методику ранньої діагностики криз для промислового підприємства як методичне ядро системи раннього попередження, яка, на відміну від існуючих, охоплює вісім груп сигналів (безпекова, сировинна, логістична, енергетична, CBAM-регуляторна, фінансова, операційна, кадрова та кібернетична) і сімнадцять індикаторів ризику з чотирма пороговими зонами та дозволяє, на відміну від типових систем ризик-менеджменту, обмежених фінансовими індикаторами, враховувати специфіку прифронтового мартенівського виробництва в умовах CBAM-трансформації; двоконтурну методику експрес- і фундаментальної
діагностики, яка, на відміну від існуючих, враховує як операційну складову формування антикризової стратегії, так і восьми етапний процес формування, що передбачає формування стратегічної рамки від моніторингу до адаптації. Набуло подальшого розвитку: семиблочна класифікація кризових факторів та індикаторів (фінансові, виробничі, логістичні, кадрові, енергетичні, регуляторно-екологічні, репутаційні); шестикомпонентна модель оцінювання стійкості підприємства; визначення сутності поняття антикризова стратегія підприємства за нестабільного зовнішнього середовища; концепція безперервного антикризового управління Л. О. Лігоненко через інтеграцію превентивного, реактивного і трансформаційного механізмів у єдиний управлінський контур із зворотним зв'язком; модель антикризової стратегії з обґрунтуванням потенціалу її застосування на трьох рівнях. Сфера використання: промислові підприємства.
Registration Date
2026-08-27
popup.nrat_date
2026-08-27 / 2026-10-09
