Реєстраційний номер
0826U004869, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
27-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Розробка антикризової стратегії підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища
Здобувач
Петряков Володимир Миколайович,
Керівник Кущик Анатолій Петрович
Опонент Бондарчук Марія Костянтинівна
Опонент Мурашко Ірина Сергіївна
Рецензент Андросова Олена Федорівна
Рецензент Горбунова Анна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький національний університет
Опис
Об'єкт: процеси формування і реалізації антикризової стратегії промислового підприємства за нестабільного зовнішнього середовища. Мета: розроблення теоретико-методичних засад і обґрунтування прикладного інструментарію формування антикризової стратегії підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Методи дослідження: термінологічний аналіз, узагальнення, порівняння, системний підхід, метод класифікації та групування, абстрактно-логічний метод, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, статистичного й фінансово-економічного аналізу, порівняльного і структурно-функціонального аналізу, моделі прогнозування банкрутства, бального оцінювання й інтегральних показників, PESTEL- і SWOT-аналіз, системно-структурного аналізу, метод проєктування організаційних структур і регламентів, сценарного аналізу, аналізу чутливості, метод
дисконтування грошових потоків (NPV, ROI, IRR), графоаналітичний метод. Вперше: розроблено адаптивну сценарну модель з тригерами переключення між сценаріями, прив’язаними до системи індикаторів ризику з 17 пороговими зонами під специфіку прифронтового виробництва в умовах CBAM-трансформації ринку, що дозволяє системі переключатися між сценаріями в режимі реального часу без перегляду стратегії в цілому в умовах турбулентних середовищ. Удосконалено: модель «міні-кластерного» антикризового управління технологічно нерозривними, але юридично окремими промисловими підприємствами, яка, на відміну від моделей корпоративного контролю (Холдинг – Дочка) та класичної кластерної моделі М. Портера, формалізує спільне ухвалення антикризових рішень через розвинений антикризовий протокол, що дозволяє формувати правила розподілу критичних ресурсів і механізму їх координації з фіксованими нормативами; транснаціональний формат організаційного механізму Антикризового комітету з участю представників закордонних активів вертикально інтегрованої групи з правом дорадчого голосу, який, на відміну від моделей АКК у ArcelorMittal, Tata Steel і ThyssenKrupp Steel, відображає бізнес-реальність Metinvest після втрати головного активу головної юрисдикції та дозволяє формалізувати право дорадчого голосу закордонних активів у межах єдиного антикризового протоколу; інтегровану теоретичну рамку формування антикризової стратегії з функціональним розподілом семи підходів, яка, на відміну від існуючих фрагментарних підходів, поєднує сім взаємодоповнювальних теоретичних напрямів (кризовий менеджмент, стратегічне управління, ризик-менеджмент, концепцію організаційної стійкості, теорію динамічних здатностей, системи раннього попередження та сценарне планування) у єдину методологічну архітектуру з чітким функціональним розподілом ролей кожного підходу, що дозволяє калібрувати їх застосування під одночасну дію воєнних, регуляторно-екологічних і логістичних шоків; методику ранньої діагностики криз для промислового підприємства як методичне ядро системи раннього попередження, яка, на відміну від існуючих, охоплює вісім груп сигналів (безпекова, сировинна, логістична, енергетична, CBAM-регуляторна, фінансова, операційна, кадрова та кібернетична) і сімнадцять індикаторів ризику з чотирма пороговими зонами та дозволяє, на відміну від типових систем ризик-менеджменту, обмежених фінансовими індикаторами, враховувати специфіку прифронтового мартенівського виробництва в умовах CBAM-трансформації; двоконтурну методику експрес- і фундаментальної
діагностики, яка, на відміну від існуючих, враховує як операційну складову формування антикризової стратегії, так і восьми етапний процес формування, що передбачає формування стратегічної рамки від моніторингу до адаптації. Набуло подальшого розвитку: семиблочна класифікація кризових факторів та індикаторів (фінансові, виробничі, логістичні, кадрові, енергетичні, регуляторно-екологічні, репутаційні); шестикомпонентна модель оцінювання стійкості підприємства; визначення сутності поняття антикризова стратегія підприємства за нестабільного зовнішнього середовища; концепція безперервного антикризового управління Л. О. Лігоненко через інтеграцію превентивного, реактивного і трансформаційного механізмів у єдиний управлінський контур із зворотним зв'язком; модель антикризової стратегії з обґрунтуванням потенціалу її застосування на трьох рівнях. Сфера використання: промислові підприємства.
Дата реєстрації
2026-08-27
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-27 / 2026-10-09
