Registration Number
0826U004908, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
26-08-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Information Warfare in Military-Political Conflicts: The Security Dimension
Author
Viktor V. Kozhushko,
popup.head Yuliia S. Dibikova
popup.opponent Antonina M. Shuliak
popup.opponent Vitaly V. Kryvoshein
popup.review Yuliya I. Kalyuzhna
popup.review Iryna O. Radionova
popup.rada
Kharkiv National Pedagogical University named after H.S. Skovorody
Description
У роботі представлено системний аналіз інформаційної війни як автономного чинника сучасних воєнно-політичних конфліктів.
Актуальність дослідження. Сучасна архітектура глобальної безпеки зазнає фундаментальної деконструкції, де класичні методи збройної боротьби поступаються парадигмі «війни шостого покоління» (6.0). У цьому контексті інформаційний простір перетворюється на самодостатнє безконтактне поле бою, де стратегічний успіх визначається не лише кінетичним нищенням, а здатністю домінувати у смисловому та когнітивному вимірах. У сучасних умовах глобальної турбулентності феномен війни зазнає фундаментальних трансформацій, переходячи від класичних кінетичних зіткнень до стратегій «когнітивного домінування».
Об’єкт дослідження – феномен інформаційної війни в структурі сучасних воєнно-політичних конфліктів.
Предмет дослідження – безпековий вимір та інституційні механізми протидії деструктивним інформаційним впливам агресора.
Мета дослідження полягає у обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та безпекових параметрів інформаційних війн у структурі сучасних воєнно-політичних конфліктів, а також визначення стратегічних напрямів протидії деструктивним інформаційним впливам через зміцнення інформаційно-цифрового суверенітету держави.
Методи дослідження. Інституційний аналіз, компаративний аналіз, аналіз документів, структурно-функціональний аналіз, кейс-стаді, метод прогнозування.
Наукова новизна та теоретична значущість:
Уперше:1) реконцептуалізовано доктринальну сутність «війни шостого покоління» (Війна 6:0) через парадигму інформаційної інструменталізації зовнішніх політичних сил; 2) об’єктивовано операційну адаптивність та пластичність цієї системи інформаційних атак відповідно до динаміки і хронологічних рамок збройного протистояння; 3) виокремлено та класифіковано ключові політико-технологічні компоненти використання РФ штучного інтелекту як інформаційної зброї у війні проти України та її союзників.
Удосконалено:1) понятійно-категоріальний апарат та ієрархічну супідрядність суміжних безпекових дефініцій; 2) сутність, типологію та функціональні параметри маніпулятивних технологій в епоху «постправди»; 3) доктринальні засади мілітаризації технологічних можливостей штучного інтелекту; 4) безпековий потенціал та політико-правові контури реалізації політики «цифрового суверенітету»; 5) вектори модернізації інформаційної політики на принципах «європейського демократичного стандарту».
Одержали подальший розвиток: 1) твердження про перехід від аналізу інформаційної війни як лінійного процесу до її розуміння як багатовимірного соціально-політичного явища; 2) визначення необхідності імплементації європейського досвіду, де безпекова інформаційна політика розглядається як екосистема; 3) зміцнення інформаційної резилентності суспільства як фундаменту внутрішньополітичної стабільності та епістемічної стійкості.
Практичне значення дослідження. Здобуті результати теоретичних узагальнень та прикладних висновків дисертаційного дослідження мають прикладне значення і можуть бути використані для модернізації змісту навчальних курсів з політології, соціології, державного управління, журналістики та національної безпеки. Результати наукового пошуку мають безпосереднє прикладне значення для модернізації державно-урядових та безпекових практик та спрямовані на оптимізацію інформаційної політики, посилення потенціалу сектору безпеки і оборони України, а також на обґрунтування стратегічних підходів превентивного купірування когнітивних загроз та нейтралізації інформаційних атак на основі технологій генеративного штучного інтелекту.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота визначена відповідно до комплексної наукової теми «Соціалізація особистості в соціокультурних та соціально-політичних контекстах (0123U103170 від 07.07.2023 р.), яку розробляє кафедра політології, соціології і культурології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у 3 наукових публікаціях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено МОН України, а також у 6 тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 182 сторінки, список використаних джерел містить 289 найменування. Загальний обсяг дисертації – 259 сторінок.
Registration Date
2026-08-28
popup.nrat_date
2026-08-28 / 2026-08-28
