Реєстраційний номер
0826U004908, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Інформаційні війни у воєнно-політичних конфліктах: безпековий вимір
Здобувач
Кожушко Віктор Вікторович,
Керівник Дібікова Юлія Сергіївна
Опонент Шуляк Антоніна Миколаївна
Опонент Кривошеїн Віталій Володимирович
Рецензент Калюжна Юлія Іванівна
Рецензент Радіонова Ірина Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
У роботі представлено системний аналіз інформаційної війни як автономного чинника сучасних воєнно-політичних конфліктів.
Актуальність дослідження. Сучасна архітектура глобальної безпеки зазнає фундаментальної деконструкції, де класичні методи збройної боротьби поступаються парадигмі «війни шостого покоління» (6.0). У цьому контексті інформаційний простір перетворюється на самодостатнє безконтактне поле бою, де стратегічний успіх визначається не лише кінетичним нищенням, а здатністю домінувати у смисловому та когнітивному вимірах. У сучасних умовах глобальної турбулентності феномен війни зазнає фундаментальних трансформацій, переходячи від класичних кінетичних зіткнень до стратегій «когнітивного домінування».
Об’єкт дослідження – феномен інформаційної війни в структурі сучасних воєнно-політичних конфліктів.
Предмет дослідження – безпековий вимір та інституційні механізми протидії деструктивним інформаційним впливам агресора.
Мета дослідження полягає у обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та безпекових параметрів інформаційних війн у структурі сучасних воєнно-політичних конфліктів, а також визначення стратегічних напрямів протидії деструктивним інформаційним впливам через зміцнення інформаційно-цифрового суверенітету держави.
Методи дослідження. Інституційний аналіз, компаративний аналіз, аналіз документів, структурно-функціональний аналіз, кейс-стаді, метод прогнозування.
Наукова новизна та теоретична значущість:
Уперше:1) реконцептуалізовано доктринальну сутність «війни шостого покоління» (Війна 6:0) через парадигму інформаційної інструменталізації зовнішніх політичних сил; 2) об’єктивовано операційну адаптивність та пластичність цієї системи інформаційних атак відповідно до динаміки і хронологічних рамок збройного протистояння; 3) виокремлено та класифіковано ключові політико-технологічні компоненти використання РФ штучного інтелекту як інформаційної зброї у війні проти України та її союзників.
Удосконалено:1) понятійно-категоріальний апарат та ієрархічну супідрядність суміжних безпекових дефініцій; 2) сутність, типологію та функціональні параметри маніпулятивних технологій в епоху «постправди»; 3) доктринальні засади мілітаризації технологічних можливостей штучного інтелекту; 4) безпековий потенціал та політико-правові контури реалізації політики «цифрового суверенітету»; 5) вектори модернізації інформаційної політики на принципах «європейського демократичного стандарту».
Одержали подальший розвиток: 1) твердження про перехід від аналізу інформаційної війни як лінійного процесу до її розуміння як багатовимірного соціально-політичного явища; 2) визначення необхідності імплементації європейського досвіду, де безпекова інформаційна політика розглядається як екосистема; 3) зміцнення інформаційної резилентності суспільства як фундаменту внутрішньополітичної стабільності та епістемічної стійкості.
Практичне значення дослідження. Здобуті результати теоретичних узагальнень та прикладних висновків дисертаційного дослідження мають прикладне значення і можуть бути використані для модернізації змісту навчальних курсів з політології, соціології, державного управління, журналістики та національної безпеки. Результати наукового пошуку мають безпосереднє прикладне значення для модернізації державно-урядових та безпекових практик та спрямовані на оптимізацію інформаційної політики, посилення потенціалу сектору безпеки і оборони України, а також на обґрунтування стратегічних підходів превентивного купірування когнітивних загроз та нейтралізації інформаційних атак на основі технологій генеративного штучного інтелекту.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота визначена відповідно до комплексної наукової теми «Соціалізація особистості в соціокультурних та соціально-політичних контекстах (0123U103170 від 07.07.2023 р.), яку розробляє кафедра політології, соціології і культурології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у 3 наукових публікаціях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено МОН України, а також у 6 тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 182 сторінки, список використаних джерел містить 289 найменування. Загальний обсяг дисертації – 259 сторінок.
Дата реєстрації
2026-08-28
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-28 / 2026-08-28
