Registration Number
0826U004928, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
08-09-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Improvement of pea cultivation technology elements in the Northern Steppe of Ukraine
Author
Oleksandr H. Hudzenko,
popup.head Oleksandr O. Izhboldin
popup.opponent Tetiana Y. Marchenko
popup.opponent Volodymyr V. Hanhur
popup.review Svitlana M. Lemishko
popup.review Svitlana A. Chernykh
popup.rada
Dnipro state agrarian and economic university
Description
В результаті проведених досліджень встановлено, що посівні якості насіння гороху після передпосівної обробки мали виражені особливості залежно від методу оцінки. Лабораторна схожість за ДСТУ у варіантах із застосуванням фунгіцидних протруйників знижувалася з 94,2 % у контролі до 89,8 %, тоді як інокуляційні схеми забезпечували її підвищення до 97,3 %. За cold test, що моделює польові стресові умови проростання, схожість зростала з 84,1 % у контролі до 93,5 % за використання інокулянту Ризолайн (3 л/т) у поєднанні з біопротектором Ризосейв (1 л/т) та фунгіцидним протруйником Вайбранс РФС (1 л/т). Поряд з цим польова схожість стабільно підвищувалася під впливом передпосівної обробки насіння, а найвищу ефективність забезпечували схеми з біологічними компонентами. Після пшениці озимої показник польової схожості зростав з 80,3 % до 89,3 %, після соняшнику з 74,1 % до 85,2 %, що підтверджує вищу технологічну доцільність обробки насіння на менш сприятливому агрофоні. Важливим наслідком такого впливу стала збереженість рослин упродовж вегетації, яка суттєво зростала за поєднання інокуляції з протруюванням і була ключовою ознакою адаптивності посівів до посушливих умов. Після пшениці озимої виживання підвищувалося з 83,7 % до 93,1 % з приростом передзбиральної густоти до 108 шт./м² порівняно з 87 шт./м² у контролі, а після соняшнику з 80,2 % до 91,9 % з підвищенням густоти стояння до 102 шт./м² порівняно з 77 шт./м² у контролі.
Досліджено вплив попередника та передпосівної обробки насіння на динаміку вмісту N–NO₃, P₂O₅ і K₂O в ґрунті під горохом (2023–2025 рр.). Після пшениці озимої базова забезпеченість була вищою, ніж після соняшнику, що вже у фазі 4–6 листків у контролі становило: N–NO₃ 18,0 мг/кг і 14,8 мг/кг, P₂O₅ 112 мг/кг і 98 мг/кг, K₂O 145 мг/кг і 128 мг/кг відповідно. Упродовж вегетації за обома попередниками показники закономірно знижувалися до повної стиглості, однак передпосівна обробка підтримувала вищий рівень доступних форм NPK. Найефективнішою була схема Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС, яка у фазі 4–6 листків забезпечувала N–NO₃ на рівні 22,8 мг/кг після пшениці озимої та 19,8 мг/кг після соняшнику, а в повну стиглість – 14,0 мг/кг і 12,2 мг/кг відповідно, одночасно підвищуючи P₂O₅ до 124 мг/кг і 110 мг/кг та K₂O до 160 мг/кг і 142 мг/кг, відповідно до попередників.
Економічна ефективність визначалася поєднанням попередника та схеми передпосівної обробки насіння гороху. Після пшениці озимої умовно чистий прибуток становив 9018–12176 грн/га за рентабельності 47,9–62,1 %, тоді як після соняшнику він дорівнював 6268–9756 грн/га за рентабельності 33,3–49,7 %. Фунгіцидні протруйники підвищували рентабельність до 51,8–52,9 % і 37,9–39,2 % відповідно до попередника, а максимальні економічні показники забезпечила схема Ризолайн + Ризосейв + Сферіко після пшениці озимої, за якої умовно чистий прибуток становив 12176 грн/га, а рентабельність досягала 62,1 %, що на 14,2 % вище контролю. Технологічні схеми Атува + Премакс були економічно непереконливими через вищі витрати, оскільки їх рентабельність становила 51,3–54,7 % після пшениці та 37,5–42,5 % після соняшнику. Найкращі біоенергетичні показники також формувалися після пшениці озимої, особливо за схем передпосівної обробки насіння Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС або Сферіко. За цих умов коефіцієнт енергетичної ефективності зростав з 2,32 до 2,59, а енергоємність 1 т зерна знижувалась з 6482 до 5803 МДж, тоді як після соняшнику відповідні показники становили 2,10–2,41 та 7158–6261 МДж.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні адаптивно-інтенсивного технологічного рішення вирощування гороху для Північного Степу України з урахуванням попередника та рівня інтенсивності виробництва. Для підвищення стабільності продуктивності гороху доцільно розміщувати його в сівозміні переважно після пшениці озимої, а за попередника соняшнику застосовувати інтенсивні схеми передпосівної обробки насіння з поєднанням інокулянта, біопротектора і фунгіцидного протруйника.
Registration Date
2026-08-31
popup.nrat_date
2026-08-31 / 2026-08-31
