Реєстраційний номер
0826U004928, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
08-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Удосконалення елементів технології вирощування гороху в Північному Степу України
Здобувач
Гудзенко Олександр Григорович,
Керівник Іжболдін Олександр Олександрович
Опонент Марченко Тетяна Юріївна
Опонент Гангур Володимир Васильович
Рецензент Лемішко Світлана Миколаївна
Рецензент Черних Світлана Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Опис
В результаті проведених досліджень встановлено, що посівні якості насіння гороху після передпосівної обробки мали виражені особливості залежно від методу оцінки. Лабораторна схожість за ДСТУ у варіантах із застосуванням фунгіцидних протруйників знижувалася з 94,2 % у контролі до 89,8 %, тоді як інокуляційні схеми забезпечували її підвищення до 97,3 %. За cold test, що моделює польові стресові умови проростання, схожість зростала з 84,1 % у контролі до 93,5 % за використання інокулянту Ризолайн (3 л/т) у поєднанні з біопротектором Ризосейв (1 л/т) та фунгіцидним протруйником Вайбранс РФС (1 л/т). Поряд з цим польова схожість стабільно підвищувалася під впливом передпосівної обробки насіння, а найвищу ефективність забезпечували схеми з біологічними компонентами. Після пшениці озимої показник польової схожості зростав з 80,3 % до 89,3 %, після соняшнику з 74,1 % до 85,2 %, що підтверджує вищу технологічну доцільність обробки насіння на менш сприятливому агрофоні. Важливим наслідком такого впливу стала збереженість рослин упродовж вегетації, яка суттєво зростала за поєднання інокуляції з протруюванням і була ключовою ознакою адаптивності посівів до посушливих умов. Після пшениці озимої виживання підвищувалося з 83,7 % до 93,1 % з приростом передзбиральної густоти до 108 шт./м² порівняно з 87 шт./м² у контролі, а після соняшнику з 80,2 % до 91,9 % з підвищенням густоти стояння до 102 шт./м² порівняно з 77 шт./м² у контролі.
Досліджено вплив попередника та передпосівної обробки насіння на динаміку вмісту N–NO₃, P₂O₅ і K₂O в ґрунті під горохом (2023–2025 рр.). Після пшениці озимої базова забезпеченість була вищою, ніж після соняшнику, що вже у фазі 4–6 листків у контролі становило: N–NO₃ 18,0 мг/кг і 14,8 мг/кг, P₂O₅ 112 мг/кг і 98 мг/кг, K₂O 145 мг/кг і 128 мг/кг відповідно. Упродовж вегетації за обома попередниками показники закономірно знижувалися до повної стиглості, однак передпосівна обробка підтримувала вищий рівень доступних форм NPK. Найефективнішою була схема Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС, яка у фазі 4–6 листків забезпечувала N–NO₃ на рівні 22,8 мг/кг після пшениці озимої та 19,8 мг/кг після соняшнику, а в повну стиглість – 14,0 мг/кг і 12,2 мг/кг відповідно, одночасно підвищуючи P₂O₅ до 124 мг/кг і 110 мг/кг та K₂O до 160 мг/кг і 142 мг/кг, відповідно до попередників.
Економічна ефективність визначалася поєднанням попередника та схеми передпосівної обробки насіння гороху. Після пшениці озимої умовно чистий прибуток становив 9018–12176 грн/га за рентабельності 47,9–62,1 %, тоді як після соняшнику він дорівнював 6268–9756 грн/га за рентабельності 33,3–49,7 %. Фунгіцидні протруйники підвищували рентабельність до 51,8–52,9 % і 37,9–39,2 % відповідно до попередника, а максимальні економічні показники забезпечила схема Ризолайн + Ризосейв + Сферіко після пшениці озимої, за якої умовно чистий прибуток становив 12176 грн/га, а рентабельність досягала 62,1 %, що на 14,2 % вище контролю. Технологічні схеми Атува + Премакс були економічно непереконливими через вищі витрати, оскільки їх рентабельність становила 51,3–54,7 % після пшениці та 37,5–42,5 % після соняшнику. Найкращі біоенергетичні показники також формувалися після пшениці озимої, особливо за схем передпосівної обробки насіння Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС або Сферіко. За цих умов коефіцієнт енергетичної ефективності зростав з 2,32 до 2,59, а енергоємність 1 т зерна знижувалась з 6482 до 5803 МДж, тоді як після соняшнику відповідні показники становили 2,10–2,41 та 7158–6261 МДж.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні адаптивно-інтенсивного технологічного рішення вирощування гороху для Північного Степу України з урахуванням попередника та рівня інтенсивності виробництва. Для підвищення стабільності продуктивності гороху доцільно розміщувати його в сівозміні переважно після пшениці озимої, а за попередника соняшнику застосовувати інтенсивні схеми передпосівної обробки насіння з поєднанням інокулянта, біопротектора і фунгіцидного протруйника.
Дата реєстрації
2026-08-31
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-31 / 2026-08-31
