Registration Number
0826U005262, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
15-09-2026
popup.evolution
.
Title
Assessment of the impact of carbohydrate metabolism disorders on the course of acute ischemic stroke and treatment outcomes.
Author
Olha M. Yasnii,
popup.head Maryna A. Trishchynska
popup.opponent Olena L. Tovazhnianska
popup.opponent Mykhailo Y. Delva
popup.review Anton O. Volosovets
popup.review Tetiana Nasonova
popup.rada
Shupyk National Healthcare University of Ukraine
Description
Дисертаційне дослідження базується на аналізі результатів діагностики та лікування 124 хворих з ішемічним інсультом півкульної локалізації, які перебували на стаціонарному лікуванні в клінічній лікарні «Феофанія» ДУС з 22.10.2022 по 30.10.2023 рр. Критеріями включення були вік від 18 до 85 років, час від початку симптомів до госпіталізації до 24 годин та наявність інформованої згоди. Критерії виключення включали геморагічний інсульт, важку супутню соматичну патологію в термінальній стадії, онкологічні захворювання та попередню інвалідизацію (mRS > 2). Серед відібраних пацієнтів 59 (47,6%) становили жінки та 65 (52,4%) – чоловіки віком від 43 до 80 років. Середній вік жінок був достовірно вищим, ніж у чоловіків (69,49 ± 1,3 проти 66,25 ± 1,25 року, p = 0,041).
Для оцінки тяжкості стану використано шкалу NIHSS. Лабораторна діагностика включала розширений біохімічний аналіз із обов'язковим визначенням маркерів вуглеводного обміну (глікемія, HbA1c), що дозволило розподілити пацієнтів на три групи: з транзиторною гіперглікемією (n = 31, 25,0%), з цукровим діабетом 2 типу (n = 63, 50,8%) та контрольну (нормоглікемічну) групу (n = 30, 24,2%). Нейровізуалізація із застосуванням шкал ASPECTS та pc-ASPECTS підтвердила, що найчастішою локалізацією інсульту був басейн середньої мозкової артерії (84,7% випадків). Окрему увагу приділено протоколу контролю глікемії з цільовим рівнем 4,0–10,0 ммоль/л та застосуванням інсулінотерапії за показаннями. Визначено критерії раннього неврологічного погіршення. Оцінку результатів проводили за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) та індексом Бартел. Статистичний аналіз проведено з використанням сучасного програмного забезпечення (SPSS 26.0, R) та включав параметричні (ANOVA) й непараметричні (Крускала-Уоліса, Манна-Вітні, post hoc тести) методи, а також кореляційний аналіз.
Проведено детальний аналіз клініко-неврологічних особливостей та даних нейровізуалізації у пацієнтів залежно від стану вуглеводного обміну. Найбільш виражені неврологічні порушення за всіма досліджуваними синдромами виявлено у пацієнтів із ЦД2. Рухові розлади виявлено у 84,1% пацієнтів із ЦД2, що достовірно перевищувало показники як контрольної групи (50,0%, p=0,001), так і групи транзиторної гіперглікемії (64,5%, p=0,041). Відмінностей між групами транзиторної гіперглікемії та контролю не зареєстровано (p=0,30). Бульбарний синдром найчастіше спостерігався у пацієнтів із ЦД2 — 58,7%, що було достовірно вище за контрольну групу (33,3%, p=0,023). Частота бульбарних порушень у групі транзиторної гіперглікемії (48,4%) не відрізнялася достовірно від обох порівнюваних груп (p>0,05). Афатичні розлади зареєстровано у 54,0% пацієнтів із ЦД2, що було достовірно вище, ніж у контрольній групі (30,0%, p=0,034). У групі транзиторної гіперглікемії частота афатичних порушень не відрізнялася від групи контролю (p=0,78) та групи ЦД2 (p=0,12).
Тяжкість неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS при госпіталізації також була найвищою в групі діабету (10,41 ± 7,16 бала), що достовірно перевищувало показники групи без порушень вуглеводного обміну (8,73 ± 5,86, p = 0,04) та групи транзиторної гіперглікемії (8,13 ± 4,16, p = 0,03). Пацієнти з транзиторною гіперглікемією займали проміжне положення, не виявляючи статистично значущих відмінностей від контрольної групи (p>0,05).
Аналіз нейровізуалізаційних даних показав, що пацієнти з транзиторною гіперглікемією мали найвищий середній бал ASPECTS (9,45) та найбільшу частку пацієнтів із максимальним балом 10 (74,2%), тоді як група діабету та контрольна група мали подібні нижчі показники (8,40 та 8,50 відповідно). У структурі патології переважав басейн середньої мозкової артерії (84,7%), причому наявність порушень вуглеводного обміну не асоціювалася зі зміною ймовірності інсульту в певному судинному басейні чи сегменті. Найбільш виражені відмінності між групами спостерігалися в показниках атрофії мозку: загальний бал коркової атрофії був найвищим у пацієнтів із транзиторною гіперглікемією (8,2 ± 3,2), з тенденцією до статистичної значущості порівняно з іншими групами (p = 0,067). Шлуночково-мозковий індекс також був вищим у цій групі (0,33 ± 0,04 проти 0,31 ± 0,03, p = 0,03).
Також було встановлено, що пацієнти з цукровим діабетом 2 типу характеризувалися достовірно вираженими метаболічними порушеннями порівняно з групами транзиторної гіперглікемії та контролю: вищим індексом маси тіла (30,1 [27,8; 33,2] кг/м², p = 0,003), гіперглікемією при госпіталізації (11,0 [8,85; 14,2] ммоль/л, p < 0,001), підвищеним рівнем HbA1c (8,1 [7,1; 9,0]%, p < 0,001), атерогенною дисліпідемією (вищі рівні загального холестерину та ЛПНЩ, нижчий рівень ЛПВЩ, p < 0,01) та початковим зниженням функції нирок (креатинін 89,0 [79,0; 102,0] мкмоль/л, p = 0,008). Транзиторна гіперглікемія мала стресовий характер, що підтверджувалося помірним підвищенням глюкози при поступленні на тлі нормальних показників HbA1c.
Registration Date
2026-09-18
popup.nrat_date
2026-09-18 / 2026-09-18
