Registration Number
0826U005460, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
09-10-2026
popup.evolution
.
Title
Legal guarantees of human rights under martial law: a comparative legal analysis
Author
Borys V. Pashaiev,
popup.head Oleh L. Bohinich
popup.opponent Roman P. Lutskyi
popup.opponent Svitlana V. Bobrovnyk
popup.review Tetiana I. Tarakhonych
popup.review Serhii O. Suniehin
popup.rada
Institute of State and Law. V.M. Koretsky National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Питання юридичних гарантій прав людини в умовах збройного протистояння та дії правового режиму воєнного стану посідають одне з центральних місць у сучасній правовій науці та характеризуються стабільним і всебічним інтересом з боку науковців, що репрезентують різні теоретичні напрями й галузі юридичного знання. Актуальність зазначеної проблематики зумовлена її складною, багаторівневою природою, яка поєднує безпекові виклики, особливості функціонування публічної влади та необхідність забезпечення належного рівня охорони основоположних прав і свобод людини в екстремальних умовах.
Комплексність досліджуваного феномена спричинила формування значної кількості доктринальних концепцій і методологічних підходів, у межах яких по-різному осмислюються сутність, зміст, обсяг і допустимі межі юридичних гарантій прав людини в кризових правових режимах. У сучасному науковому дискурсі накопичено ґрунтовний корпус досліджень, присвячених, з одного боку, вивченню міжнародно-правових стандартів дерогації прав людини, механізмів їх процедурного контролю та інструментів міжнародного й наднаціонального захисту в умовах надзвичайних станів, а з іншого – аналізу особливостей національних конституційно-правових моделей реагування на збройні загрози, специфіки застосування норм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, а також правових механізмів захисту осіб, які належать до соціально та юридично вразливих категорій населення.
Особлива увага дослідників приділяється питанням гарантування прав цивільного населення, внутрішньо переміщених осіб, мешканців тимчасово окупованих територій, а також дітей, які стали жертвами збройної агресії та пов’язаних із нею порушень. Окреслені теоретичні й прикладні напрацювання формують цілісне та концептуально виважене підґрунтя сучасної доктрини юридичних гарантій прав людини у період війни. Водночас вони засвідчують, що попри значний рівень наукової розробленості, ця тематика залишається відкритою для подальших досліджень, які мають бути спрямовані на поглиблення методологічних підходів, уточнення змісту гарантій у світлі новітніх викликів, а також на вироблення ефективних моделей їх імплементації в умовах триваючих та потенційних кризових ситуацій.
Автор, у межах комплексного дослідження юридичних гарантій прав людини в умовах воєнного стану та з урахуванням компаративістської орієнтації роботи, здійснив всебічний аналіз низки концептуальних і прикладних проблем, зокрема: а) сформовано цілісне теоретико-правове обґрунтування системи юридичних гарантій прав людини під час воєнного стану, визначено їх сутність, структуру та відповідність міжнародним стандартам шляхом порівняльно-правового аналізу; б) визначено та обґрунтовано методологічний інструментарій дослідження, що інтегрує загальнофілософські, загальнонаукові, спеціально-юридичні та спеціалізовані методи, забезпечуючи наукову об’єктивність у вивченні меж правомірності обмежень і ефективності механізмів захисту прав людини; в) сформульовано і теоретично обґрунтовано доктринальне визначення юридичних гарантій прав людини, розкрито їх зміст, функції та структурні елементи, а також окреслено критерії правомірності обмежень прав і свобод в умовах особливого правового режиму; г) проаналізовано систему юридичних гарантій прав внутрішньо переміщених осіб, виявлено прогалини національного законодавства та запропоновано напрями його вдосконалення відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Керівних принципів ООН щодо внутрішнього
переміщення; ґ) досліджено правові режими біженця, шукача притулку та особи під тимчасовим захистом, визначено їх зміст, механізми реалізації та роль у міжнародній системі захисту переміщених осіб; д) розкрито правові та інституційні механізми захисту прав людини на окупованих територіях, встановлено основні порушення норм міжнародного гуманітарного права та визначено напрями вдосконалення державної політики у сфері правозахисту під час триваючої збройної агресії; е) проаналізовано вплив балканських конфліктів 1990-х років на формування сучасних міжнародно-правових механізмів захисту прав людини, виявлено їхні структурні недоліки, нові практики реагування та значення для розвитку міжнародного гуманітарного й кримінального права; є) оцінено ізраїльську модель забезпечення прав людини в умовах тривалого збройного протистояння, виокремлено її ключові структурні елементи та визначено потенціал адаптації окремих механізмів до української системи правового забезпечення безпеки та захисту населення; ж) обґрунтовано теоретичні засади та сформовано авторське бачення напрямів удосконалення національного й міжнародного регулювання кризових ситуацій, акцентовано на потребі уніфікації правового режиму криз та модернізації стандартів захисту прав і свобод людини в умовах надзвичайних обставин.
Registration Date
2026-10-16
popup.nrat_date
2026-10-16 / 2026-10-21
