Registration Number
0826U005553, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Conceptual principles of developing strategic communications of the Verkhovna Rada of Ukraine under martial law
Author
Oleksandr Y. Hryhor'iev,
popup.head Leonid V. Chuprii
popup.opponent Damir T. Bikulov
popup.opponent Iryna V. Aleksieienko
popup.opponent Julia V. Zavgorodnya
popup.review Lesia O. Levchenko
popup.rada
Private higher educational institution "European University"
Description
Григор’єв О. Ю. Концептуальні засади розбудови стратегічних комунікацій Верховної Ради України в умовах воєнного стану. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 “Політологія” у галузі знань 05 “Соціальні та поведінкові науки”. – Європейський університет, Київ, 2026.
У дисертаційній роботі запропоновано вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає в теоретико-практичному обґрунтуванні підходів та розробленні науково-практичних пропозицій щодо удосконалення стратегічних комунікацій Верховної Ради України в умовах правового режиму воєнного стану.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження стратегічних комунікацій, становлення парламентаризму та еволюції парламентських комунікацій в Україні” здійснено темпоральний аналіз становлення парламентаризму в Україні, відзначені проблемні аспекти розбудови інституційної стійкості парламенту від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Наголошено, що аналіз діяльності Верховної Ради України протягом року дії воєнного стану засвідчує: парламент зміг пристосуватися до діяльності в умовах безпрецедентно високих безпекових ризиків та здійснювати свої конституційні повноваження. Така адаптація в основному була неформальною - основні зміни законодавчого процесу не були відображені у нормативних актах. Регламент Верховної Ради залишився незмінним, а частина його норм стала певним чином ігноруватися народними депутатами консенсусно.
У розділі другому дисертаційної роботи “Інституційна спроможність та політична комунікація Верховної Ради України в умовах збройної агресії рф” здійснено критичний аналіз функціональної стійкості українського парламенту в умовах воєнного стану, ефективності парламентських кризових комунікацій, нових інструментів стратегічної взаємодії з суб’єктами політичного процесу, міжнародними партнерами, громадянами, зважаючи на виклики та обмеження правового режиму воєнного стану.
Наголошено, що політична комунікація Верховної Ради в умовах війни набула рис кризової та стратегічної водночас, оскільки відбулася активізація міжінституційної взаємодії з урядом, Президентом, місцевим самоврядуванням, а також міжнародними партнерами. Суттєвим чинником стала публічність та прозорість ухвалених рішень, оперативне інформування громадян, що сприяло зміцненню суспільної довіри та легітимності парламенту. Водночас зросла роль парламентської дипломатії як інструменту міжнародної підтримки України, через участь у міжпарламентських організаціях, це дає змогу не лише представляти національні інтереси на міжнародному рівні, але й сприяє адаптації законодавства України до стандартів ЄС, зміцненню міжнародної підтримки в умовах війни. Верховна Рада наразі виконує функцію ключового гравця парламентської дипломатії.
У розділі третьому “Взаємодія депутатів Верховної Ради України з виборцями в умовах воєнного стану та інструменти розбудови стратегічних комунікацій парламенту” проаналізовано операціоналізовані форми та канали комунікації народних депутатів з громадянами в умовах воєнного стану, особливості парламентського контролю в умовах надзвичайних обставин, ефективність лобіювання у законотворчому процесі в умовах воєнного стану в Україні, визначені механізми оптимізації стратегічних комунікацій Верховної Ради України в умовах воєнного стану.
Відзначено, що сучасні форми парламентської комунікації поєднують як позитивні тенденції ‒ розширення цифрової присутності та прямого контакту з виборцями, так і суттєві проблеми ‒ відсутність прозорості, мовна неоднорідність, неналежна інституціоналізація каналів. У цьому контексті ключовою умовою демократичної підзвітності й довіри громадян до парламенту має залишатися системний й якісний зворотний зв’язок. Наголошено, що парламент змушений виробити нові моделі комунікації з громадянами, водночас зберігаючи демократичні стандарти та підзвітність.
Registration Date
2026-11-02
popup.nrat_date
2026-11-02 / 2026-11-02
