Реєстраційний номер
0826U005553, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Концептуальні засади розбудови стратегічних комунікацій Верховної Ради України в умовах воєнного стану
Здобувач
Григор'єв Олександр Юрійович,
Керівник Чупрій Леонід Васильович
Опонент Бікулов Дамір Тагірович
Опонент Алексєєнко Ірина Вікторівна
Опонент Завгородня Юлія Володимірівна
Рецензент Левченко Леся Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет"
Опис
Григор’єв О. Ю. Концептуальні засади розбудови стратегічних комунікацій Верховної Ради України в умовах воєнного стану. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 “Політологія” у галузі знань 05 “Соціальні та поведінкові науки”. – Європейський університет, Київ, 2026.
У дисертаційній роботі запропоновано вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає в теоретико-практичному обґрунтуванні підходів та розробленні науково-практичних пропозицій щодо удосконалення стратегічних комунікацій Верховної Ради України в умовах правового режиму воєнного стану.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження стратегічних комунікацій, становлення парламентаризму та еволюції парламентських комунікацій в Україні” здійснено темпоральний аналіз становлення парламентаризму в Україні, відзначені проблемні аспекти розбудови інституційної стійкості парламенту від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Наголошено, що аналіз діяльності Верховної Ради України протягом року дії воєнного стану засвідчує: парламент зміг пристосуватися до діяльності в умовах безпрецедентно високих безпекових ризиків та здійснювати свої конституційні повноваження. Така адаптація в основному була неформальною - основні зміни законодавчого процесу не були відображені у нормативних актах. Регламент Верховної Ради залишився незмінним, а частина його норм стала певним чином ігноруватися народними депутатами консенсусно.
У розділі другому дисертаційної роботи “Інституційна спроможність та політична комунікація Верховної Ради України в умовах збройної агресії рф” здійснено критичний аналіз функціональної стійкості українського парламенту в умовах воєнного стану, ефективності парламентських кризових комунікацій, нових інструментів стратегічної взаємодії з суб’єктами політичного процесу, міжнародними партнерами, громадянами, зважаючи на виклики та обмеження правового режиму воєнного стану.
Наголошено, що політична комунікація Верховної Ради в умовах війни набула рис кризової та стратегічної водночас, оскільки відбулася активізація міжінституційної взаємодії з урядом, Президентом, місцевим самоврядуванням, а також міжнародними партнерами. Суттєвим чинником стала публічність та прозорість ухвалених рішень, оперативне інформування громадян, що сприяло зміцненню суспільної довіри та легітимності парламенту. Водночас зросла роль парламентської дипломатії як інструменту міжнародної підтримки України, через участь у міжпарламентських організаціях, це дає змогу не лише представляти національні інтереси на міжнародному рівні, але й сприяє адаптації законодавства України до стандартів ЄС, зміцненню міжнародної підтримки в умовах війни. Верховна Рада наразі виконує функцію ключового гравця парламентської дипломатії.
У розділі третьому “Взаємодія депутатів Верховної Ради України з виборцями в умовах воєнного стану та інструменти розбудови стратегічних комунікацій парламенту” проаналізовано операціоналізовані форми та канали комунікації народних депутатів з громадянами в умовах воєнного стану, особливості парламентського контролю в умовах надзвичайних обставин, ефективність лобіювання у законотворчому процесі в умовах воєнного стану в Україні, визначені механізми оптимізації стратегічних комунікацій Верховної Ради України в умовах воєнного стану.
Відзначено, що сучасні форми парламентської комунікації поєднують як позитивні тенденції ‒ розширення цифрової присутності та прямого контакту з виборцями, так і суттєві проблеми ‒ відсутність прозорості, мовна неоднорідність, неналежна інституціоналізація каналів. У цьому контексті ключовою умовою демократичної підзвітності й довіри громадян до парламенту має залишатися системний й якісний зворотний зв’язок. Наголошено, що парламент змушений виробити нові моделі комунікації з громадянами, водночас зберігаючи демократичні стандарти та підзвітність.
Дата реєстрації
2026-11-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-02 / 2026-11-02
