Registration Number
0826U005616, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
28-12-2026
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Optimisation of the therapy for lichen planus, taking into account microcirculatory and microbiota changes in the skin of patients and their significance in the pathogenesis of the dermatosis
Author
Karine A. Manvelova,
popup.head Viktor I. Stepanenko
popup.opponent Halyna I. Makurina
popup.opponent Maksym E. Zapolskyi
popup.review Serhii H. Svyryd
popup.review Andrii I. Kurchenko
popup.rada
Bogomolets National Medical University
Description
Дисертацію присвячено оптимізації комплексного лікування хворих на червоний плескатий лишай (ЧПЛ) - поширений дерматоз, частка якого у структурі дерматологічної патології сягає 1-2 %. Актуальність його вивчення зумовлена нез'ясованістю етіологічних чинників, мультифакторністю патогенезу, частим розвитком дисемінованих і торпідних до лікування форм, а також розмаїттям клінічних варіантів, що ускладнює своєчасну діагностику. Серед патогенетичних ланок ЧПЛ виділяють нейрогенні, токсико-алергічні, інфекційні, імунні та метаболічні. Водночас недостатньо вивченими залишаються функціональний стан дермального кровообігу, зміни мікробного пейзажу у вогнищах ураження, їх взаємозв'язок та вплив на перебіг дерматозу, що є важливим для розробки оптимізованої терапії. Мета дослідження. Удосконалення комплексної терапії хворих на червоний плескатий лишай з урахуванням індивідуальних особливостей клінічного перебігу дерматозу та визначення впливу стану дермального кровообігу і мікробіоценозних змін у шкірі на патогенез цього захворювання. Завдання дослідження: 1) провести комплексне клінічне обстеження хворих на ЧПЛ і визначити особливості перебігу дерматозу на сучасному етапі; 2) визначити стан дермального кровообігу у вогнищах ураження та у візуально незмінених ділянках шкіри; 3) дослідити стан мікробіоценозу шкіри у цих ділянках; 4) визначити асоційованість порушень дермального кровообігу та мікробного пейзажу шкіри при різних клінічних формах і стадіях дерматозу; 5) оцінити вплив стандартизованого лікування на стан мікроциркуляторного русла дерми, мікробіоценоз шкіри та терапевтичну ефективність у цілому. Матеріал і методи. У 2023-2026 рр. на клінічних базах кафедри дерматології та венерології з курсом косметології НМУ імені О.О. Богомольця (шкірно-венерологічне відділення Свято-Михайлівської клінічної лікарні та у Центрі дерматовенерології та алергології (КНП «Дерматовенерологія»/КНП «КМКЛ №4») м. Києва обстежено 91 хворого на ЧПЛ (59 жінок і 32 чоловіки) віком 21-65 років. Групу контролю склали 30 здорових осіб, зіставних за статтю та віком. Застосовано клінічні методи, лазерну допплерівську флоуметрію (ЛДФ) з визначенням узагальнюючих показників (показник мікроциркуляції - ПМ, середньоквадратичне відхилення - СКВ, коефіцієнт варіації - KV), амплітудного спектру (ALF, ACF, AHF), компонентів активного (1КАММТК, 2КАММТК) і пасивного (1КПММТК, 2КПММТК) механізмів модуляції тканинного кровообігу та індексних параметрів (внутрішньосудинний опір - ВО, коефіцієнт ефективності мікроциркуляції - КЕМ) у вогнищах ураження (ділянка α) та у візуально незміненій шкірі (ділянка β). Мікробіоценоз шкіри обох ділянок досліджено методом відбитків з морфологічною ідентифікацією мікроорганізмів. Статистичну обробку проведено параметричними і непараметричними методами. Результати. Тривалість захворювання становила від 1 тижня до 5 років. Найбільшу частку серед пацієнтів складали сільськогосподарські працівники (25,3 %) та робітники транспортних і промислових підприємств (24,1 %). Серед ймовірних причин переважали нервово-психічні чинники (34,1 %), бактеріальні та вірусні інфекції (20,8 %), а 17,6 % хворих не змогли назвати причину захворювання. Супутню патологію виявлено у 42 (46,2 %) хворих, переважно захворювання шлунково-кишкового тракту (14,3 %), патологія периферичного кровообігу (4,4 %) і нервової системи (3,3 %); у 11,9 % жінок діагностовано гінекологічні захворювання. У всіх пацієнтів діагностовано розповсюджений ЧПЛ: типову форму - у 69 (75,8 %), гіпертрофічну - у 12 (13,2 %), пігментну - у 11 (11,0 %); прогресуючу стадію - у 58 (63,7 %), стаціонарну - у 33 (36,3 %). Ураження слизової оболонки рота відмічено у 18 (19,8 %) хворих.
За даними ЛДФ, у хворих незалежно від форми та стадії дерматозу знижені узагальнюючі показники (ПМ, СКВ, KV) в обох ділянках, що свідчить про недостатність перфузії тканин, порушення механізмів модуляції та пригнічення вазомоторної активності мікросудин. Значення ALF різноспрямовано змінювались: у ділянці α знижувались (при типовій формі до 1,12±0,04 перф. од., у контролі 1,28±0,05 перф. од.; Р<0,05), а в ділянці β зростали (до 1,43-1,52 перф. од.; Р<0,05); AHF і ACF зменшувались в обох ділянках. Залежно від стадії, ALF у ділянці α при прогресуючій стадії знижувалась до 1,09±0,07 перф. од., а при стаціонарній зростала до 1,40±0,02 перф. од. (Р<0,05).
Registration Date
2026-11-09
popup.nrat_date
2026-11-09 / 2026-11-09