Дисертація доктора філософії. Манвелова Каріне Артурівна. Оптимізація терапії червоного плескатого лишаю з урахуванням мікроциркуляторних і мікробіоценозних змін у шкірі хворих та їх значення в патогенезі дерматозу

Реєстраційний номер

0826U005616, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

28-12-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Оптимізація терапії червоного плескатого лишаю з урахуванням мікроциркуляторних і мікробіоценозних змін у шкірі хворих та їх значення в патогенезі дерматозу

Здобувач

Манвелова Каріне Артурівна,

Керівник Степаненко Віктор Іванович
Опонент Макуріна Галина Іванівна
Опонент Запольський Максим Едуардович
Рецензент Свирид Сергій Григорович
Рецензент Курченко Андрій Ігорович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Опис

Дисертацію присвячено оптимізації комплексного лікування хворих на червоний плескатий лишай (ЧПЛ) - поширений дерматоз, частка якого у структурі дерматологічної патології сягає 1-2 %. Актуальність його вивчення зумовлена нез'ясованістю етіологічних чинників, мультифакторністю патогенезу, частим розвитком дисемінованих і торпідних до лікування форм, а також розмаїттям клінічних варіантів, що ускладнює своєчасну діагностику. Серед патогенетичних ланок ЧПЛ виділяють нейрогенні, токсико-алергічні, інфекційні, імунні та метаболічні. Водночас недостатньо вивченими залишаються функціональний стан дермального кровообігу, зміни мікробного пейзажу у вогнищах ураження, їх взаємозв'язок та вплив на перебіг дерматозу, що є важливим для розробки оптимізованої терапії. Мета дослідження. Удосконалення комплексної терапії хворих на червоний плескатий лишай з урахуванням індивідуальних особливостей клінічного перебігу дерматозу та визначення впливу стану дермального кровообігу і мікробіоценозних змін у шкірі на патогенез цього захворювання. Завдання дослідження: 1) провести комплексне клінічне обстеження хворих на ЧПЛ і визначити особливості перебігу дерматозу на сучасному етапі; 2) визначити стан дермального кровообігу у вогнищах ураження та у візуально незмінених ділянках шкіри; 3) дослідити стан мікробіоценозу шкіри у цих ділянках; 4) визначити асоційованість порушень дермального кровообігу та мікробного пейзажу шкіри при різних клінічних формах і стадіях дерматозу; 5) оцінити вплив стандартизованого лікування на стан мікроциркуляторного русла дерми, мікробіоценоз шкіри та терапевтичну ефективність у цілому. Матеріал і методи. У 2023-2026 рр. на клінічних базах кафедри дерматології та венерології з курсом косметології НМУ імені О.О. Богомольця (шкірно-венерологічне відділення Свято-Михайлівської клінічної лікарні та у Центрі дерматовенерології та алергології (КНП «Дерматовенерологія»/КНП «КМКЛ №4») м. Києва обстежено 91 хворого на ЧПЛ (59 жінок і 32 чоловіки) віком 21-65 років. Групу контролю склали 30 здорових осіб, зіставних за статтю та віком. Застосовано клінічні методи, лазерну допплерівську флоуметрію (ЛДФ) з визначенням узагальнюючих показників (показник мікроциркуляції - ПМ, середньоквадратичне відхилення - СКВ, коефіцієнт варіації - KV), амплітудного спектру (ALF, ACF, AHF), компонентів активного (1КАММТК, 2КАММТК) і пасивного (1КПММТК, 2КПММТК) механізмів модуляції тканинного кровообігу та індексних параметрів (внутрішньосудинний опір - ВО, коефіцієнт ефективності мікроциркуляції - КЕМ) у вогнищах ураження (ділянка α) та у візуально незміненій шкірі (ділянка β). Мікробіоценоз шкіри обох ділянок досліджено методом відбитків з морфологічною ідентифікацією мікроорганізмів. Статистичну обробку проведено параметричними і непараметричними методами. Результати. Тривалість захворювання становила від 1 тижня до 5 років. Найбільшу частку серед пацієнтів складали сільськогосподарські працівники (25,3 %) та робітники транспортних і промислових підприємств (24,1 %). Серед ймовірних причин переважали нервово-психічні чинники (34,1 %), бактеріальні та вірусні інфекції (20,8 %), а 17,6 % хворих не змогли назвати причину захворювання. Супутню патологію виявлено у 42 (46,2 %) хворих, переважно захворювання шлунково-кишкового тракту (14,3 %), патологія периферичного кровообігу (4,4 %) і нервової системи (3,3 %); у 11,9 % жінок діагностовано гінекологічні захворювання. У всіх пацієнтів діагностовано розповсюджений ЧПЛ: типову форму - у 69 (75,8 %), гіпертрофічну - у 12 (13,2 %), пігментну - у 11 (11,0 %); прогресуючу стадію - у 58 (63,7 %), стаціонарну - у 33 (36,3 %). Ураження слизової оболонки рота відмічено у 18 (19,8 %) хворих. За даними ЛДФ, у хворих незалежно від форми та стадії дерматозу знижені узагальнюючі показники (ПМ, СКВ, KV) в обох ділянках, що свідчить про недостатність перфузії тканин, порушення механізмів модуляції та пригнічення вазомоторної активності мікросудин. Значення ALF різноспрямовано змінювались: у ділянці α знижувались (при типовій формі до 1,12±0,04 перф. од., у контролі 1,28±0,05 перф. од.; Р<0,05), а в ділянці β зростали (до 1,43-1,52 перф. од.; Р<0,05); AHF і ACF зменшувались в обох ділянках. Залежно від стадії, ALF у ділянці α при прогресуючій стадії знижувалась до 1,09±0,07 перф. од., а при стаціонарній зростала до 1,40±0,02 перф. од. (Р<0,05).

Дата реєстрації

2026-11-09

Додано/оновлено в НРАТ

2026-11-09 / 2026-11-09