Registration Number
2025U000188, Article
popup.category
Стаття
Title
popup.author
Паламарчук Віталій Дмитрович
Кричковський Вадим Юрійович
popup.publication
18-03-2026
popup.source_user
Зернові культури №2 2025
popup.source
https://journal-grain-crops.com/arhiv/view/69a5e34392240.pdf
popup.publisher
ДУ Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України
Description
Актуальність. Кукурудза є однією з провідних сільськогосподарських культур, за валовим збо-ром у світі, зростання урожайності якої можна досягти шляхом проведення позакореневих піджив-лень. Представлено результати економічного аналізу ефективності вирощування гібридів кукурудзи залежно від комплексу агротехнічних чинників, зокрема умов вегетації, біологічних особливостей гібридів та позакореневих підживлень. Мета досліджень полягала у встановленні економічної та виробничої ефективності застосування позакореневих підживлень у технології вирощування кукуру-дзи на зерно. Методи. Польовий, лабораторний, лабораторно-польовий. Дослідження проводились упродовж 2021–2022 рр. в умовах Правобережного Лісостепу України на базі ТОВ Органік-Д. В дос-лідженнях використовували гібриди кукурудзи ранньостиглої групи стиглості: ДН Пивиха (ФАО 180), Мас. 10А (ФАО 180), ДН Меотида (ФАО 190), Почаївський 190 МВ (ФАО 190), середньоранньої: СІ Чорінтос (ФАО 290), Даніїл (ФАО 280), Аріосо (ФАО 260), Аладіум (ФАО 260), середньостиглої: ДМС Аміго (ФАО 340), СІ Батанга (ФАО 240), СІ Премео (ФАО 360), DКС 459 (ФАО 360). Результати. Встановлено, що застосування позакореневих підживлень забезпечило приріст урожайності у ранньостиглих гібридів кукурудзи у межах 0,82–1,34 т/га порівняно з контролем. Одноразове позакореневе підживлення сприяло підвищенню врожайності на 0,83 т/га, тоді як дворазове – на 1,43 т/га порівняно з контролем. Середній рівень рентабельності вирощування гібридів кукурудзи становив: ДН Пивиха (ФАО 180) – 58,0 %, Мас. 10А (ФАО 180) – 91,0 %, Почаївський 190 МВ (ФАО 190) – 75,4 % та ДН Меотида (ФАО 190) – 84,4 %. Застосування позакореневих підживлень забезпечило підвищення рівня рентабельності з 20,3 до 29,5 % порівняно з контролем. У групі серед-ньоранніх та середньостиглих гібридів кукурудзи відзначено подібну тенденцію взаємозв’язку між урожайністю, біологічними особливостями гібрида та рівнем рентабельності. Так, у групі серед-ньоранніх гібридів одноразове позакореневе підживлення забезпечувало приріст урожайності, в се-редньому на 1,01 т/га, рівня рентабельності – на 20,1 в.п., тоді як дворазове – на 1,77 т/га та рен-табельності – на 35,4 в.п. порівняно з контролем. У групі середньостиглих гібридів кукурудзи вико-ристання позакореневих підживлень сприяло підвищенню рентабельності на 18,5–25,7 в.п. порівняно з контролем. Зокрема, одноразове підживлення забезпечувало зростання рентабельності на 14,7 в.п., а дворазове – на 29,5 в.п. Висновки. Показники економічної ефективності та врожайності гібридів кукурудзи значною мірою залежать від групи стиглості, а також від біологічних особливостей кож-ного конкретного гібрида та позакореневих підживлень. Найвищі значення врожайності і рівня рен-табельності були отримані при використанні мікродобрива Хелатин Цинк, яке застосовували у фази розвитку 5–7 та 10–12 листків кукурудзи. Застосування цього препарату забезпечило підвищення економічної ефективності з 83,1 до 125,8 %, що свідчить про доцільність застосування у технології вирощування кукурудзи. Ключові слова: кукурудза, зерно, гібриди, група стиглості, позакореневі підживлення, рівень рентабельності, умовно чистий прибуток, урожайність
popup.nrat_date
2026-05-26
