Registration Number
2119U009268, Article
popup.category
Publication, Стаття
Title
Legal factors of criminality in the area of subsidiary use
popup.author
Максіменцев Максим Геннадійович
Maksimentsev Maksym
Maksimentsev Maksym Hennadiiovych
Maksimentsev Maksym
popup.publication
01-01-2019
popup.source_user
Державний податковий університет
popup.source
https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/6768
popup.publisher
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Description
Надано характеристику основних криміногенних недоліків правового регулювання у сфері надрокористування. Виявлено криміногенні вади законодавчого визначення надр (віднесення до їх складу техногенних родовищ корисних копалин, а також відходів видобутку, збагачення й переробки мінеральної сировини), що зумовлюють надмірну кримінальну репресію та штучну, не зумовлену об’єктивними потребами криміналізацію відносин у сфері надрокористування, формують юридичні колізії у кримінальному законодавстві. У результаті дослідження виявлено, описано та пояснено недоліки законодавчої регламентації визначення надр, а також кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, зокрема: а) відсутність належної матеріально-правової основи функціонування міжгалузевих правових зв’язків для ефективного розкриття злочинів у сфері надрокористування; б) відсутність диференціації кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення за ознакою групової злочинної діяльності; в) прогалину у кримінально-правовій охороні відносин надрокористування в частині заборони дій, що пов’язані з незаконним видобуванням корисних копалин (придбання, зберігання, транспортування, збуту завідомо незаконно видобутих корисних копалин загальнодержавного значення); г) правову сингулярність на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, яка виявляється в неадаптованості положень Кримінального кодексу України про спеціальний суб’єкт злочину щодо осіб, які призначені на відповідні посади (зокрема, на підприємствах, що функціонують у сфері надрокористування) уповноваженими особами квазідержавних органів, окупаційною владою. Наголошено на детермінаційному значенні прогалини у правовому регулюванні пошукової археологічної діяльності, здійснюваної за межами визнаних об’єктів археологічної спадщини (археологічна спадщина, що перебуває не на визначених об’єктах, виявляється поза сферою кримінально-правової охорони в Україні), а також вадах порядку проведення наукової археологічної експертизи, кримінологічно неефективному законодавчому обмеженні її об’єктів.
popup.nrat_date
2026-05-01
