Реєстраційний номер
2119U009268, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Publication, Стаття
Назва роботи
Правові фактори злочинності у сфері надрокористування
Автор
Максіменцев Максим Геннадійович
Maksimentsev Maksym
Maksimentsev Maksym Hennadiiovych
Maksimentsev Maksym
Дата публікації
01-01-2019
Постачальник інформації
Державний податковий університет
Першоджерело
https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/6768
Видання
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Опис
Надано характеристику основних криміногенних недоліків правового регулювання у сфері надрокористування. Виявлено криміногенні вади законодавчого визначення надр (віднесення до їх складу техногенних родовищ корисних копалин, а також відходів видобутку, збагачення й переробки мінеральної сировини), що зумовлюють надмірну кримінальну репресію та штучну, не зумовлену об’єктивними потребами криміналізацію відносин у сфері надрокористування, формують юридичні колізії у кримінальному законодавстві. У результаті дослідження виявлено, описано та пояснено недоліки законодавчої регламентації визначення надр, а також кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, зокрема: а) відсутність належної матеріально-правової основи функціонування міжгалузевих правових зв’язків для ефективного розкриття злочинів у сфері надрокористування; б) відсутність диференціації кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення за ознакою групової злочинної діяльності; в) прогалину у кримінально-правовій охороні відносин надрокористування в частині заборони дій, що пов’язані з незаконним видобуванням корисних копалин (придбання, зберігання, транспортування, збуту завідомо незаконно видобутих корисних копалин загальнодержавного значення); г) правову сингулярність на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, яка виявляється в неадаптованості положень Кримінального кодексу України про спеціальний суб’єкт злочину щодо осіб, які призначені на відповідні посади (зокрема, на підприємствах, що функціонують у сфері надрокористування) уповноваженими особами квазідержавних органів, окупаційною владою. Наголошено на детермінаційному значенні прогалини у правовому регулюванні пошукової археологічної діяльності, здійснюваної за межами визнаних об’єктів археологічної спадщини (археологічна спадщина, що перебуває не на визначених об’єктах, виявляється поза сферою кримінально-правової охорони в Україні), а також вадах порядку проведення наукової археологічної експертизи, кримінологічно неефективному законодавчому обмеженні її об’єктів.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-01
