Текст. Машіка Володимир Юрійович. КЛІНІКО-ІМУНОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ТОКСОКАРОЗУ У ДІТЕЙ

Registration Number

2123U012448, Article

popup.category

Текст

Title

In addition, it is recommended that the child should be treated for toxicosis in the first trimester. (AI translated)

popup.author

Машіка Володимир Юрійович
Ленченко Агнета Вінцеївна
Томей Адріан Іванович
Дебрецені Олена Валеріївна
Mashika Volodymyr Yuriiovych
Lenchenko Ahneta Vintseivna
Tomei Adrian Ivanovych
Debretseni Olena Valeriivna

popup.publication

01-12-2023

popup.source_user

Ужгородський національний університет

popup.source

https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60201

popup.publisher

Ужгород: Поліграфцентр «Ліра»

Description

Вступ. Токсокароз – це всесвітня зоонозна інфекція, що викликається личинками аскарид роду Toxocara, включаючи Toxocara canis (T. canis) та Toxocara cati (Т. cati). Описані чотири розлади ін- фекції, що часто трапляються: конверсійний токсокароз (КТ), нейротоксокароз (НТ) (наприклад, еозино- фільний менінгоенцефаліт), мігруюча личинка ока (ОЛМ) та вісцеральна міграція личинок. Мета дослідження. Визначити розповсюдженість токсокарозу у дітей з різною соматичною патоло- гією та оцінити ефективність лікування токсокарозу антигельмінтними препаратами. Матеріали та методи. Проведено анамнестичне та клініко-лабораторне обстеження дітей із різ- ною соматичною патологією з прицільним аналізом еозинофілії в загальному аналізі крові та визначен- ням специфічних ІgG до токсокар у крові імуноферментним методом. Рівень специфічного ІgG до токсо- кар вважали позитивним вище за 1,1 од. від діагностичного контролю. Проведено оцінку ефективності курсу лікування вермоксом та зентелом у пацієнтів із підтвердже- ним токсокарозом. Результати досліджень. Під час дослідження 72 дітей з різною соматичною патологію з хронічним затяжним перебігом у 43% обстежених спостерігалася еозинофілія більше 8–10%, а у 48,6% пацієнтів реєструвався рівень специфічного ІgG до токсокар вище за 1,1 од., що свідчить про інфікування організму токсокарами. У 36 пацієнтів із бронхолегеневою патологією (бронхіальна астма n=20; рецидивуючий бронхіт n=15; еозинофільний легеневий інфільтрат n=1) еозинофілія (еозинофілів більше 8-10%) спостерігалась у 13 (36,1%) пацієнтів, а позитивна реакція на специфічні ІgG до токсокар – у 17 (47,2%). Серед 10 дітей із хронічним гастродуоденітом у 4 (40%) дітей відмічалось збільшення рівня еозино- філів та позитивні результати на специфічні ІgG до токсокар. У обстежуваних дітей із нефрологічною па- тологією більш виражені зміни досліджуваних показників реєструвались при хронічному гломерулонеф- риті (3 дітей з еозинофілією та 3 із позитивним специфічним ІgG до токсокар). Очну форму токсокарозу було виявлено всього в 1 випадку з розвитком часткової сліпоти лівого ока (visus -0,2). Найбільш вагоми- ми ознаками у 35 дітей з підтвердженим токсокарозом були легеневий синдром (бронхіальна астма, ре- цидивуючий бронхіт, еозинофільна пневмонія) – 59,5 %. Після проведеного курсу антигельмінтної терапії зазначеними вище препаратами ми отримали по- зитивну динаміку. Ефективність застосування препаратів «Вермокс» та «Зентел» у лікуванні дітей, хво- рих на токсокароз за індивідуальними схемами підтверджувалась позитивною клінічною динамікою, ре- гресом клінічних проявів основного захворювання та зниженням еозинофілії. Висновки. Перебіг токсокарозу характеризується поліорганністю ураження. Найбільш частими реци- дивуючими хворобами, при яких спостерігається токсокароз є бронхіальна астма, рецидивуючий брон- хіт, хронічний гломерулонефрит, рецидивуюча алергічна кропив’янка, тривала залізодефіцитна анемія. Цілеспрямоване імунологічне обстеження на наявність специфічного до токсокар IgG в крові слід проводити дітям різного віку з вищеописаними нозологічними формами на фоні високої еозинофілії крові (вища за 8–10%) та відповідним анамнезом – має місце постійний контакт дітей із домашніми та вуличними собаками. Лікування дітей, хворих на токсокароз, вермоксом та зентелом було достатньо ефективним, що під- тверджувалось позитивною клінічною динамікою з нівелюванням симптомів основного захворювання та нормалізацією лабораторних показників.

popup.nrat_date

2026-06-13