Registration Number
2124U014990, Article
popup.category
Стаття
Title
State of the endometrial microbiocenosis in women with hyperplastic processes and chronic endometritis according to PCR test data
popup.author
Абдуллаєв В. Е.
Григоренко А. М.
Abdullaiev V. E.
Hryhorenko A. M.
popup.publication
13-11-2024
popup.source_user
Вінницький національний технічний університет
popup.source
https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/43534
popup.publisher
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Description
Мета – вивчити стан мікробіоценозу ендометрія в жінок із гіперплазією ендометрія (ГЕ); оцінити вплив запального процесу в патогенезі гіперплазії.
Матеріали та методи. Досліджено 161 жінку, з яких групу № 1 становили 58 жінок із ГЕ без запального процесу, групу № 2 – 71 жінка з поєднанням ГЕ та хронічного ендометриту (ХЕ). Групу № 3 (контролю) становили 32 жінки, у яких при діагностичному вишкрябуванні патологічних змін не знайдено. У всіх жінок виявлення геному можливих збудників запального процесу проведено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Результати. За даними ПЛР-тесту, рівні стафілокока, стрептокока та корінобактерій є найвищими в групі № 3 (68,8%, 21,9% і 50,0% відповідно), нижчими – у групі № 1 (46,6%, 6,9% і 24,1% відповідно), а ще нижчими – у групі № 2 (31,0%, 9,9% і 12,7% відповідно). Резидент мікробіоценозу товстої кишки – Enterococcus faecalis – виявлено в ендометрії представниць усіх досліджуваних груп. Вірус герпесу виявлено у 31,0% жінок групи № 1, 26,8% жінок групи № 2 проти 12,5% респонденток групи № 3 (p<0,05). Цитомегаловірус виявлено у 12,1%, 11,3% проти 3,1% відповідно (p<0,05), а вірус папіломи – у 24,1% та 26,8% проти 6,3%. Звертає на себе увагу високий рівень асоційованої патогенної мікрофлори, особливо в групі № 2, де він становить 66,2%, що значно вище за показник групи № 1 (39,6%, p<0,05) та значно вище за показник групи № 3 (9,4%, p<0,001). У групі № 3 переважають тести з невисоким титром ентеробактерій (103-104 КОЕ/мл) – 97,1%, що достовірно більше, ніж у групах № 1 (10,3%) і № 2 (0%), p<0,001. У групі № 3 (жінок із гіперпластичними процесами без запалення) найбільший середній титр – 104-105 КОЕ/мл (89,7%), що достовірно більше, ніж у групі № 2 (2,9%) та групі № 3 (9,4%), p<0,001. У групі № 2 найбільшим є показник високого титру за даними ПЛР (>106 КОЕ/мл) – 97,1%, що значно перевищує нульові показники в обох інших групах.
Висновки. У групі жінок із поєднанням гіперпластичного та запального процесів спостерігається значне збільшення асоційованих інфекційних агентів, як мікроорганізмів, так і вірусів. Звертає на себе увагу стовідсоткова присутність ентеробактерій у респонденток усіх груп. Виявлення представників кишкової мікробіоти в ендометрії свідчить про ймовірну роль дисбіотичних порушень шлунково-кишкового тракту. На нашу думку, показник титру ентеробактерій за ПЛР-тестом може бути маркером запального процесу й діагностичним критерієм для обрання методу лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
popup.nrat_date
2026-11-02