Реєстраційний номер
2124U014990, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Стан мікробіоценозу ендометрія в жінок із гіперпластичними процесами та хронічним ендометритом за даними ПЛР-тесту
Автор
Абдуллаєв В. Е.
Григоренко А. М.
Abdullaiev V. E.
Hryhorenko A. M.
Дата публікації
13-11-2024
Постачальник інформації
Вінницький національний технічний університет
Першоджерело
https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/43534
Видання
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Мета – вивчити стан мікробіоценозу ендометрія в жінок із гіперплазією ендометрія (ГЕ); оцінити вплив запального процесу в патогенезі гіперплазії.
Матеріали та методи. Досліджено 161 жінку, з яких групу № 1 становили 58 жінок із ГЕ без запального процесу, групу № 2 – 71 жінка з поєднанням ГЕ та хронічного ендометриту (ХЕ). Групу № 3 (контролю) становили 32 жінки, у яких при діагностичному вишкрябуванні патологічних змін не знайдено. У всіх жінок виявлення геному можливих збудників запального процесу проведено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Результати. За даними ПЛР-тесту, рівні стафілокока, стрептокока та корінобактерій є найвищими в групі № 3 (68,8%, 21,9% і 50,0% відповідно), нижчими – у групі № 1 (46,6%, 6,9% і 24,1% відповідно), а ще нижчими – у групі № 2 (31,0%, 9,9% і 12,7% відповідно). Резидент мікробіоценозу товстої кишки – Enterococcus faecalis – виявлено в ендометрії представниць усіх досліджуваних груп. Вірус герпесу виявлено у 31,0% жінок групи № 1, 26,8% жінок групи № 2 проти 12,5% респонденток групи № 3 (p<0,05). Цитомегаловірус виявлено у 12,1%, 11,3% проти 3,1% відповідно (p<0,05), а вірус папіломи – у 24,1% та 26,8% проти 6,3%. Звертає на себе увагу високий рівень асоційованої патогенної мікрофлори, особливо в групі № 2, де він становить 66,2%, що значно вище за показник групи № 1 (39,6%, p<0,05) та значно вище за показник групи № 3 (9,4%, p<0,001). У групі № 3 переважають тести з невисоким титром ентеробактерій (103-104 КОЕ/мл) – 97,1%, що достовірно більше, ніж у групах № 1 (10,3%) і № 2 (0%), p<0,001. У групі № 3 (жінок із гіперпластичними процесами без запалення) найбільший середній титр – 104-105 КОЕ/мл (89,7%), що достовірно більше, ніж у групі № 2 (2,9%) та групі № 3 (9,4%), p<0,001. У групі № 2 найбільшим є показник високого титру за даними ПЛР (>106 КОЕ/мл) – 97,1%, що значно перевищує нульові показники в обох інших групах.
Висновки. У групі жінок із поєднанням гіперпластичного та запального процесів спостерігається значне збільшення асоційованих інфекційних агентів, як мікроорганізмів, так і вірусів. Звертає на себе увагу стовідсоткова присутність ентеробактерій у респонденток усіх груп. Виявлення представників кишкової мікробіоти в ендометрії свідчить про ймовірну роль дисбіотичних порушень шлунково-кишкового тракту. На нашу думку, показник титру ентеробактерій за ПЛР-тестом може бути маркером запального процесу й діагностичним критерієм для обрання методу лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-02
