Registration Number
2125U003705, Article
popup.category
Стаття
Title
Modern antiseptics in the practice of infection control
popup.author
Журенко О. О.
Zhurenko O. O.
popup.publication
01-01-2025
popup.source_user
Одеський національний медичний університет
popup.source
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17338
popup.publisher
Description
Мета дослідження – оцінити ефективность і
безпечностьсучасних антисептиків у післяопераційному періоді. Матеріал та методи.
Дослідження проведене на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства і гінекології
ОНМедУ у 2019-2024 рр. Обстежено 50 жінок репродуктивного та перименопаузального
віку з високим ризиком виникнення інфекції в місці хірургічної інфекції (основна група),
яким було виконано оперативні втручання на органах малого тазу. Група контролю – 30
практично здорових жінок того ж віку, обстежених під час проходження диспансеризації та
у межах обстеження при чоловічому факторі неплідності. Основна група була
рандомізовано розподілена на дві підгрупи : ІА – 20 жінок, які у випадку виникнення ІМХВ
отримували місцеву терапію із застосуванням повідон-йоду або хлоргексідіну, ІВ – 30
жінок, у яких застосовували бензилдиметил-мірістоїламіно-пропіламонія хлориду
моногідрат). Обсяг обстеження визначався чинними протоколами, затвердженими МОЗ
України. У якості контрольних точок розглядали випадки ІМХВ та інших інфекційних
ускладнень. Аналізували тривалість перебування у стаціонарі, частоту застосування
ескалаційних схем антибіотикотерапії. Додатково відбирали для аналізу мазки з уретри та
піхви пацієнтки, раневий ексудат, змиви зі шкіри, видалені дренажі. Для визначення ризику
хірургічної інфекції застосована модель SSRIS van Walraven C., Musselman R. (2013), а
також розроблена нами система прогнозування ризику післяопераційної хірургічної
інфекції в залежності від ступеня мікробної контамінації місця майбутнього оперативного
втручання. Результати. Встановлено, що в основній групі частіше зустрічаються
представники умовно-патогенної флори, в тому числі Corynebacterium spp., Paenibacillus,
стафілококи та стрептококи. У більшості випадків виділені штами були чутливими до
основних класів антибіотиків. Висновки: 1. Частота інфекціїх у гінекологічних пацієнток
не перевищує 10% від загального числа втручань. 2. Мікробіоценози шкіри пацієнток
містять мультикомпонентні мікробні асоціації; 3. Ефективність хлоргексидину та похідних
четвертичних амонійних солей є порівнюваною, але при застосуванні останніх рідше
реєструються побічні ефекти
popup.nrat_date
2025-11-21
