Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2125U003705, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Сучасні антисептики у практиці інфекційного контролю Автор Журенко О. О.Zhurenko O. O. Дата публікації 01-01-2025 Постачальник інформації Одеський національний медичний університет Першоджерело https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17338 Видання Опис Мета дослідження – оцінити ефективность і безпечностьсучасних антисептиків у післяопераційному періоді. Матеріал та методи. Дослідження проведене на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства і гінекології ОНМедУ у 2019-2024 рр. Обстежено 50 жінок репродуктивного та перименопаузального віку з високим ризиком виникнення інфекції в місці хірургічної інфекції (основна група), яким було виконано оперативні втручання на органах малого тазу. Група контролю – 30 практично здорових жінок того ж віку, обстежених під час проходження диспансеризації та у межах обстеження при чоловічому факторі неплідності. Основна група була рандомізовано розподілена на дві підгрупи : ІА – 20 жінок, які у випадку виникнення ІМХВ отримували місцеву терапію із застосуванням повідон-йоду або хлоргексідіну, ІВ – 30 жінок, у яких застосовували бензилдиметил-мірістоїламіно-пропіламонія хлориду моногідрат). Обсяг обстеження визначався чинними протоколами, затвердженими МОЗ України. У якості контрольних точок розглядали випадки ІМХВ та інших інфекційних ускладнень. Аналізували тривалість перебування у стаціонарі, частоту застосування ескалаційних схем антибіотикотерапії. Додатково відбирали для аналізу мазки з уретри та піхви пацієнтки, раневий ексудат, змиви зі шкіри, видалені дренажі. Для визначення ризику хірургічної інфекції застосована модель SSRIS van Walraven C., Musselman R. (2013), а також розроблена нами система прогнозування ризику післяопераційної хірургічної інфекції в залежності від ступеня мікробної контамінації місця майбутнього оперативного втручання. Результати. Встановлено, що в основній групі частіше зустрічаються представники умовно-патогенної флори, в тому числі Corynebacterium spp., Paenibacillus, стафілококи та стрептококи. У більшості випадків виділені штами були чутливими до основних класів антибіотиків. Висновки: 1. Частота інфекціїх у гінекологічних пацієнток не перевищує 10% від загального числа втручань. 2. Мікробіоценози шкіри пацієнток містять мультикомпонентні мікробні асоціації; 3. Ефективність хлоргексидину та похідних четвертичних амонійних солей є порівнюваною, але при застосуванні останніх рідше реєструються побічні ефекти Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити