Заклади освіти і наукові установи України та Австрії зможуть співпрацювати напряму та активніше проводити академічні обміни – рішення Уряду

Українські науковці, студенти та аспіранти зможуть проводити дослідження у провідних австрійських вишах, а вчителі німецької мови - проходити підвищення кваліфікації. Ці та інші можливості визначає Угода між Урядом України та Австрії про співробітництво у галузі освіти, науки і культури, яку сьогодні, 5 грудня 2018 року, затвердили на засіданні Кабміну. Документ є рамковим і не містить конкретних заходів, які мають провести партнери.

Українські науковці, студенти та аспіранти зможуть проводити дослідження у провідних австрійських вишах, а вчителі німецької мови – проходити підвищення кваліфікації. Ці та інші можливості визначає Угода між Урядом України та Австрії про співробітництво у галузі освіти, науки і культури, яку сьогодні, 5 грудня 2018 року, затвердили на засіданні Кабміну.

Документ є рамковим і не містить конкретних заходів, які мають провести партнери. Однак серед його завдань – пряме співробітництво освітніх та наукових установ обох країн, обмін для навчання та стажування педагогами та студентами, співпраця в межах ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейського союзу тощо. Документ також передбачає, що партнери мають розробити механізми для обміну інформацією про свою діяльність та нові проекти.

Особливістю Угоди є те, що вона поширюється на заклади освіти різних рівнів та дає великі можливості для співпраці на місцях – між школами, закладами профосвіти, вишами тощо. На практиці це буде втілено через обмін інформаційними матеріалами, професійною літературою, залучення експертів до роботи над освітніми проектам та підготовки шкільних вчителів тощо.

«Розширення кола іноземних партнерів, які готові ділитися з нами успішним досвідом і відкриті до співпраці у різних сферах, є дуже важливим. Ми зумисне продумали документ як рамковий, залишивши простір і для науково-технічної діяльності, і для освітньої, зокрема, освіти дорослих. Документ буде чинним протягом п’яти років», – зазначив Роман Греба.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/zakladi-osviti-i-naukovi-ustanovi-ukrayini-ta-avstriyi-zmozhut-spivpracyuvati-napryamu-ta-aktivnishe-provoditi-akademichni-obmini-rishennya-uryadu

2018-12-05

2018-12-05
Share
2019-го більшість вишів та наукових установ отримають доступ до наукових баз Scopus і WOS для збільшення публікацій – закладено 45 млн грн

2019-го більшість вишів та наукових установ отримають доступ до наукових баз Scopus і WOS для збільшення публікацій – закладено 45 млн грн

За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

2018-12-04

За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Так, українськими науковцями з зазначених закладів 2015 року в Scopus було розміщено 5737 публікацій, 2016-го – 6075 та 2017-го – 7090. У Web of Science також помітне зростання: 2015 рік – 5093 публікації, 2016-й – 5848, а 2017-го – 6712. Найпродуктивнішими галузями стали інженерія, фізика, матеріалознавство.

«Тобто протягом останніх років відбувається щорічне зростання кількості публікацій наших установ у Web of Science та Scopus десь на 14-15%. Певна річ, що позитивний вплив на зростання публікаційної активності мав, зокрема, наданий МОН у 2017 році доступ до Scopus та Web of Science. За підсумками конкурсу передплату за державні кошти було забезпечено для понад 100 вишів та наукових установ, що перебувають у підпорядкуванні МОН.  Цього року ми не тільки залишили підключення до баз, а й змогли збільшити кількість закладів, які його отримали»,– розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Він додав, що  раніше статистика також засвідчила збільшення кількості пошукових запитів з України після забезпечення МОН передплаченого доступу.  Так, наші науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Дані щодо збільшення як користувацької, так і публікаційної активності дозволили нам ґрунтовно мотивувати необхідність закласти в бюджет 2019 року кошти, щоб забезпечити передплату доступу до цих баз для всіх українських науковців. Тобто не лише для вишів та наукових установ МОН, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо. І нам вдалося запланувати на це на наступний рік близько 45 млн гривень», – повідомив очільник директорату.

Детальніше: https://bit.ly/2UeAmsS

2018-12-04

2018-12-04
Share

МОН підготує проекти рішень Уряду, які пришвидшать старт роботи Нацфонду досліджень – підсумок 2-ї Нацради розвитку науки і технологій

Щоб Національний фонд досліджень (НФД) запрацював якомога швидше, на Уряд буде подано проект рішення, яке дозволить найближчим часом, не чекаючи процедури обрання виконавчого директора, зареєструвати Фонд як юридичну особу. Таке рішення, зокрема, було прийнято під час засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій сьогодні, 30 листопада 2018 року.

Щоб Національний фонд досліджень (НФД) запрацював якомога швидше, на Уряд буде подано проект рішення, яке дозволить найближчим часом, не чекаючи процедури обрання виконавчого директора, зареєструвати Фонд як юридичну особу. Таке рішення, зокрема, було прийнято під час засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій сьогодні, 30 листопада 2018 року.

Насамперед це потрібно тому, що законом передбачена досить тривала, кількаетапна процедура обрання органів управління Фонду. При цьому саме вони мають здійснити реєстрацію НФД та запустити інші процеси для його роботи. Це може розтягнутися на кілька місяців 2019 року. Однак важливо, щоб Фонд якнайшвидше сформувався, отримав кошти як головний розпорядник та почав надавати грантову підтримку українським вченим.

Планується, що Уряд уповноважить представника Наукового комітету Нацради здійснити державну реєстрацію Фонду як юридичної особи. Відповідне рішення підготує МОН з Науковим комітетом Нацради розвитку науки і технологій та іншими зацікавленими сторонами.

«Реєстрація дозволить нам нарешті відповісти суспільству на запитання: чому гроші фонду до цього часу знаходяться в бюджеті МОН? Та тому що він не зареєстрований як юридична особа. Як тільки це буде зроблено і він відкриє власні рахунки, закладені на фонд кошти будуть передані йому як головному розпоряднику бюджетних коштів», – наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Серед рішень Нацради також було схвалити обраний Ідентифікаційним комітетом персональний склад  Наукової ради фонду та рекомендувати Уряду його затвердити. Відповідний проект розпорядження КМУ має підготувати МОН протягом 2 тижнів. Після офіційного затвердження Кабінетом Міністрів складу Наукової ради її першочерговими завданнями буде розробка Порядку обрання, призначення та звільнення виконавчого директора, його заступників, керівників структурних підрозділів дирекції Фонду. Це дозволить запустити паралельні з реєстрацією процеси для старту роботи НФД.

Одночасно також вирішуватимуть питання оплати праці працівників Нацфонду, його розміщення тощо.

Інше важливе рішення Нацради стосувалося фінансування Фонду. На 2019 рік в Державному бюджеті на нього передбачено майже 262, 5 млн гривень, що складає близько 4% від загального фонду фінансування науки в країні. На наступні роки Нацрада рекомендувала Міністерству фінансів забезпечити поетапне збільшення частки фінансової підтримки наукових і науково-технічних проектів через Національний фонд досліджень, з урахуванням таких показників:

  • 2020 року – не менше 10% загального фонду бюджетного фінансування науки.
  • 2021 року – не менше 15 % фонду бюджетного фінансування науки.

URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-pidgotuye-proekti-rishen-uryadu-yaki-prishvidshat-start-roboti-nacfondu-doslidzhen-pidsumok-2-yi-nacradi-rozvitku-nauki-i-tehnologij

2018-11-30

2018-11-30
Share

Біотехнології, енергетика та регіональний розвиток – затверджено 6 проектів, які науковці України та Латвії разом виконуватимуть у 2019-2020 роках

Українські та латвійські вчені виконуватимуть 6 спільних науково-дослідних проектів у 2019-2020 роках. Їх перелік було затверджено під час Другого засідання українсько-латвійської Спільної Комісії з науково-технологічного співробітництва, що відбулося в місті Ризі (Латвійська Республіка).

Українські та латвійські вчені виконуватимуть 6 спільних науково-дослідних проектів у 2019-2020 роках. Їх перелік було затверджено під час Другого засідання українсько-латвійської Спільної Комісії з науково-технологічного співробітництва, що відбулося в місті Ризі (Латвійська Республіка).

Відповідний протокол підписали очільники делегацій обох країн – Максим Стріха, заступник Міністра освіти і науки України, та Дмітрій Степановс, виконуючий обов’язки державного секретаря, в. о. директора департаменту вищої освіти, науки та інновацій Міністерства освіти і науки Латвійської Республіки.

Роботи покриватимуть широкий спектр сучасних досліджень – від природничих до соціальних наук. Зокрема, йдеться про дослідження у сферах новітніх технологій профілактики та лікування захворювань, біотехнологій, раціонального природокористування, енергетики та енергоефективності, нових матеріалів, особливостей та проблем регіонального розвитку і соціальної згуртованості.

Проекти фінансуватимуться Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти і науки Латвійської Республіки впродовж 2019 – 2020 років. Їх виконуватимуть вчені з вишів та наукових установ.

Під час засідання сторони також обговорили основні досягнення у сфері науки та технологій, розвиток двосторонньої співпраці. Окремо було відзначено успішну реалізацію спільних українсько-латвійських науково-дослідних проектів у 2017-2018 роках.

У межах візиту до Риги українська делегація відвідала також Ризький технічний університет, Латвійський університет та Інститут органічного синтезу Латвії.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/biotehnologiyi-energetika-ta-regionalnij-rozvitok-zatverdzheno-6-proektiv-yaki-naukovci-ukrayini-ta-latviyi-razom-vikonuvatimut-u-2019-2020-rokah

2018-11-26

2018-11-26
Share

14 проектів українських науковців отримали найвищу відзнаку країни у своїй сфері – Державну премію України в галузі науки і техніки

14 робіт з усього спектру напрямів – від медицини та ресурсозбереження до авіабудівництва й економіки – отримали найвищу відзнаку країни в своїй сфері – Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року. Урочисте нагородження колективів відбулося сьогодні, 20 листопада 2018 року, за участі президента НАН України Бориса Патона та Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

14 робіт з усього спектру напрямів – від медицини та ресурсозбереження до авіабудівництва й економіки – отримали найвищу відзнаку країни в своїй сфері – Державну премію України в галузі науки і техніки 2017 року. Урочисте нагородження колективів відбулося сьогодні, 20 листопада 2018 року, за участі президента НАН України Бориса Патона та Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

«Тут немає випадкових людей. З 40 поданих робіт лише 14 були удостоєні премії. Аби відібрати цих 14 робіт було організовано і проведено  понад 100 наукових і науково-технічних експертиз. Серед переможців присутні представники як університетської науки, так і академій, тут представлений широкий спектр тем – від медичних до теми, наприклад, ресурсоощадності виробництва текстилю, одягу», – зазначила Міністр під час виступу.

Лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки 2017 року є 109 осіб, серед яких 78 докторів наук та 20 кандидатів наук.

«Державна премія України в галузі науки і техніки існує вже майже півстоліття. Протягом цього часу було розглянуто понад 3тис 300 робіт, а пройшли і отримали премію понад 850 робіт. Наукові колективи, що готували ці роботи, це люди – дослідники, медики, інженери та конструктори – які у свій час були найкращими у своїй справі. І сьогодні ще 14 колективів приєдналися до цієї когорти обраних. Я щиро вас вітаю, це велике визнання вашої копіткої та напруженої праці», – сказав Борис Патон.

Більше інформації про проекти, що отримали відзнаку можна прочитати за посиланням.

 Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/14-proektiv-ukrayinskih-naukovciv-otrimali-najvishu-vidznaku-krayini-u-svoyij-sferi-derzhavnu-premiyu-ukrayini-v-galuzi-nauki-i-tehniki

2018-11-20

2018-11-20
Share

«Горизонт 2020»: на кінець 2018-го українські учасники координують вдвічі більше проектів, ніж торік, а загальна кількість наших проектів зросла на чверть

За останній рік кількість проектів за участі українських науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими організаціями – майже вдвічі.

За останній рік кількість проектів за участі українських науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими організаціями – майже вдвічі.

Такими є останні дані Європейської Комісії щодо участі України в «Горизонті 2020».

Зокрема, станом на листопад минулого року в основному списку «Горизонту 2020» було 90 прийнятих до фінансування проектів українських учасників на загальну суму 17,23 млн євро. Зараз їх число становить 114 проектів на 20,84 млн. євро.

16 проектів наразі координуються українськими організаціями, а торік їх було 9.

Загалом у 2014-2018 роках 694 українські установи та організації подали на розгляд у «Горизонт 2020» 1434 проектні пропозиції.

«Для нас дуже важливо, що кількість українських проектів та науковців, які  отримують фінансування у межах «Горизонту 2020», постійно зростає. Адже доки в Україні триває реформа системи управління та фінансування науки, міжнародні проекти – це гарна можливість для українських дослідників одержати кошти під власний проект, при цьому залишаючись в Україні. І я хочу підкреслити, що це стосується не тільки державних організацій, а й з приватного сектору. Адже, наприклад, за статистикою саме їх зараз найбільше від України бере участь в «Горизонті 2020», – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Так, загалом нині 100 українських організацій беруть участь у програмі «Горизонт 2020». З них 47 – це приватні прибуткові організації, 26 – науково-дослідницькі організації, 20 – виші, 3 – державні органи та ще 4 – інші організації.

Стосовно тематики проектів, то найбільше з них впроваджується за такими напрямами:

  • дії Марії Складовської-Кюрі (40);
  • безпечна, чиста та ефективна енергетика (12);
  • розумний, екологічно чистий та інтегрований транспорт (8);
  • клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини (8);
  • Європа у мінливому світі – інклюзивні, інноваційні та свідомі суспільства (6);
  • продовольча безпека; сталий розвиток сільського та лісового господарства; морські, приморські ресурси та внутрішні води (7);
  • науково-дослідницькі інфраструктури (6).

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/gorizont-2020-na-kinec-2018-go-ukrayinski-uchasniki-koordinuyut-vdvichi-bilshe-proektiv-nizh-torik-zagalna-kilkist-nashih-proektiv-zrosla-na-chvert

2018-11-13

2018-11-13
Share
МОН вдвічі збільшило кількість вишів та наукових установ, які отримали за кошти бюджету передплату на Scopus і Web of Science, – опубліковано наказ з їх переліком

МОН вдвічі збільшило кількість вишів та наукових установ, які отримали за кошти бюджету передплату на Scopus і Web of Science, – опубліковано наказ з їх переліком

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.

Зокрема, торік підключення до Scopus отримали 67 закладів, а зараз – 135. До Web of Science минулого року доступ надали 64 закладам, а цього – 105.

«Влітку ми оголосили відбір для вишів та наукових установ МОН на другий цикл передплати за кошти держбюджету до Scopus та Web of Science.  Щоб отримати доступ, заклад мав відповідати низці критеріїв.Загалом нам надійшло 148 заявок, з яких 13 – не від наших установ. Із 135 заявок від закладів МОН понад 100 отримали високі бали і матимуть підключення одразу до обох баз. Для порівняння – торік тільки 29 установ отримали доступ і до Scopus, і до Web of Science», – розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни – 24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані тощо.

«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.

Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.

Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/mon-vdvichi-zbilshilo-kilkist-vishiv-ta-naukovih-ustanov-yaki-otrimali-za-koshti-byudzhetu-peredplatu-na-scopus-i-web-science-opublikovano-nakaz-z-yih-perelikom

2018-11-08

2018-11-08
Share

Підтримка молодих науковців зросла у 1,5 рази, а новостворений Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм зробить її гнучкішою, – Лілія Гриневич

Новостворений Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм пропонує великий спектр підтримки молодих науковців – від оплати програм стажування до відшкодування участі у міжнародних наукових конференціях, а також надання грантів для дослідників. Це саме той гнучкий механізм, якого дуже не вистачало системі підтримки молодих вчених в Україні. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час участі у зустрічі Президента Петра Порошенка зі студентами та аспірантами сьогодні, 6 листопада 2018 року, у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Новостворений Фонд Президента України з підтримки освітніх та наукових програм пропонує великий спектр підтримки молодих науковців – від оплати програм стажування до відшкодування участі у міжнародних наукових конференціях, а також надання грантів для дослідників. Це саме той гнучкий механізм, якого дуже не вистачало системі підтримки молодих вчених в Україні. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час участі у зустрічі Президента Петра Порошенка зі студентами та аспірантами сьогодні, 6 листопада 2018 року, у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

«Ми маємо створити всі можливості для того, щоб талановита українська молодь мала всі можливості реалізувати свій потенціал у нас, в Україні. І для цього я прийняв рішення про заснування Фонду Президента з підтримки освітніх та наукових програм для молоді для того, щоб підтримати молодь. Найталановитіша молодь, навіть якщо вона не має для цього достатньо коштів, повинна мати підтримку Президента і держави», – сказав Петро Порошенко.

Міністр Лілія Гриневич також додала, що сьогодні держава вибудовує чітку та системну політику з підтримки студентства та молодих науковців.

 «Уже кілька років як діє механізм адресного розміщення держзамовлення, коли бюджетні гроші на отримання вищої освіти прив’язані не до будівель і університетів, а до найкращих вступників, які самостійно обирають своє місце навчання. Ми вже два роки як започаткували окремий конкурс для молодих учених, ми відокремили ці кошти для того, щоб молоді науковці могли між собою змагатися за визначене для них фінансування. Загальна сума фінансування конкурсу становить 38,4 млн гривень, і ми сподіваємося, що з кожним роком ця сума зростатиме. При цьому за останні роки, завдяки добрій політичній волі, що існує сьогодні в нашій країні, нам вже вдалося збільшити загальний обсяг фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих вчених у 1,5 рази», – розповіла Лілія Гриневич.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimka-molodih-naukovciv-zrosla-u-15-razi-novostvorenij-fond-prezidenta-z-pidtrimki-osvitnih-ta-naukovih-program-zrobit-yiyi-gnuchkishoyu-liliya-grinevich

2018-11-06

2018-11-06
Share

У Львівській політехніці відкрили лабораторію, яка дозволить співпрацювати з вченими інших міст та країн у режимі онлайн

На базі Інституту економіки та менеджменту НУ “Львівська політехніка” відкрили нову лабораторію, де планується проводити різноманітні заходи в режимі онлайн. Сучасне обладнання дозволить оперативно комунікувати з вченими та викладачами інших вишів, а також спільно працювати над розв'язанням дослідницьких проблем. У відкритті лабораторії взяв участь заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

На базі Інституту економіки та менеджменту НУ “Львівська політехніка” відкрили нову лабораторію, де планується проводити  різноманітні  заходи в режимі онлайн. Сучасне обладнання дозволить оперативно комунікувати з вченими та викладачами інших вишів, а також спільно працювати над розв’язанням дослідницьких проблем. У відкритті лабораторії взяв участь заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.

Під час презентації лабораторії у виші провели відеоконференцію “Структуризація співпраці щодо аспірантських досліджень, навчання універсальних навичок та академічного письма на регіональному рівні України – DocHub”. Завдяки інтерактивному обладнанню до неї долучилися представники Київського національного університету технологій та дизайну та Тернопільського національного економічного університету.

«Відкриття таких лабораторій є важливою складовою в осучасненні навчального і науково-дослідного процесу. Вже зараз ми бачимо, як завдяки новітнім технологіям вчені можуть співпрацювати та оперативно обмінюватися науковим досвідом з колегами з інших міст та навіть країн. Презентований нині проект DocHub, який реалізується у межах програми ЄС Еразмус+, має пришвидшити впровадження на національному рівні освітньо-наукових навчальних програм відповідно до Болонських реформ», – зазначив Юрій Рашкевич.

Учасниками проекту DocHub є українські вчені з Харкова, Миколаєва, Дніпра, Львова та Києва, а також іноземні дослідники з Фінляндії, Франції, Литви та Ірландії.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/u-lvivskij-politehnici-vidkrili-laboratoriyu-yaka-dozvolit-spivpracyuvati-z-vchenimi-inshih-mist-ta-krayin-u-rezhimi-onlajn

2018-11-06

2018-11-06
Share

Науковці України та Чехії вперше разом проводитимуть дослідження у межах двосторонньої співпраці – затверджено 10 спільних проектів

Уперше затверджено перелік з 10 українсько-чеських науково-дослідних проектів, які науковці України та Чехії спільно реалізуватимуть у 2019-2020 роках. Відповідний Протокол був підписаний під час другого засідання Спільного українсько-чеського комітету з науково-технологічного співробітництва, що відбулося у МОН України.

Уперше затверджено перелік з 10 українсько-чеських науково-дослідних проектів, які науковці України та Чехії спільно реалізуватимуть у 2019-2020 роках. Відповідний Протокол був підписаний під час другого засідання Спільного українсько-чеського комітету з науково-технологічного співробітництва, що відбулося у МОН України.

Українську делегацію очолив Максим Стріха, заступник Міністра освіти і науки України, чеську – Яна Коларжикова, керівник відділу з менеджменту міжнародних науково-дослідних програм Міністерства освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.

У роботі за затвердженими проектами братимуть участь науковці вишів і наукових установ. Їхні дослідження стосуватимуться нових речовин та матеріалів, екології, біотехнологій, енергетики тощо. З повним переліком проектів можна ознайомитися тут.

Під час засідання сторони також представили основні досягнення державної політики у сфері науки та технологій, обговорили стан та перспективи розвитку науково-технологічного співробітництва. Окрім цього, вони висловили обопільну зацікавленість у розвитку взаємовигідного науково-технічного співробітництва у пріоритетних для обох країн галузях.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/naukovci-ukrayini-ta-chehiyi-vpershe-razom-provoditimut-doslidzhennya-u-mezhah-dvostoronnoyi-spivpraci-zatverdzheno-10-spilnih-proektiv

2018-11-02

2018-11-02
Share