OECD

Огляд розвитку цифрової економіки країн ОЕСР за 2020 доступний для ознайомлення. 

Документ представляє тенденції, аналізує нові можливості та виклики, пов’язані з розвитком цифрової економіки. Країни ОЕСР та країни-партнери використовують переваги інформаційно-комунікаційних технологій та мережі інтернет для досягнення цілей державної політики.  

На основі порівняльних даних сформовано картину регуляторної практики та варіанти політик у цій сфері. Ці відомості можуть бути використані для максимізації потенціалу цифрової економіки як рушійної сили інновацій та інклюзивного зростання. 

Це третє видання OECD з циклу “Цифрова економіка”, яке надає цілісний огляд попиту та пропозиції цифрової економіки, показує вплив  цифрової трансформації на економіку та суспільство, а також торкається питань пандемії COVID-19 як чинника, що посилює можливості та виклики цифрової трансформації.

Детальніше: https://bit.ly/3o5YKuL 

ОЕСР прагне поставити людей та їх добробут у центр державної політики, для чого створила новий Центр добробуту, інклюзії, стійкості та рівних можливостей (WISE).

WISE генерує нові дані та рішення для покращення добробуту людей та зменшення нерівності, а також для кращого розуміння впливу політики та бізнесу на життя людей у поточному часі та у майбутньому.  Центр виконує свою місію за такими напрямками:

– вимірювання того, що має значення, генеруючи нові критично важливі уявлення про те, що важливо для людей, а також дослідження того, що рухає добробут людей, задля підготовки політичних рішень;

– розміщення людей та урядів на одній стороні  шляхом збору нових даних та інформації про індивідуальне сприйняття нерівності, для отримання уявлення про розриви між сприйняттям, реальністю та уподобаннями людей;

– залучення усіх до прогресу  шляхом вивчення першопричин нерівності та оцінки ролі політики запобігання зростаючій бідності й соціальній ізоляції, подолання високої нерівності, підтримка рівних можливостей, посилення соціальної згуртованості;

– здійснення справедливого переходу до зеленої економіки шляхом складання інклюзивних та зелених пакетів політики, обговорення основних викликів та визначення можливих рішень для країн, що прагнуть справедливого зеленого переходу;

– забезпечення можливостей від початку шляхом дослідження дітей та надання їм можливості для покращення їх життєвих шансів, формування спільного бачення політики добробуту дітей;

– об’єднання людей  навколо цілі формування процвітаючої спільноти та партнерських відносин для інклюзивності, солідарності і стійкості, сприяння міжнародним дискусіям із залученням ключових учасників різних секторів через Світові форуми ОЕСР зі статистики, знань та політики. 

Детальніше: https://bit.ly/2Jmd7Mi, http://www.oecd.org/wise/Peoples-well-being-at-the-top-of-the-agenda-WISE-mission.pdf, http://www.oecd.org/wise/Launch-event-programme-25-November-2020.pdf 

Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила Звіт щодо Індексу цифрового уряду за 2019 рік.

У цьому документі представлені загальні рейтинги, дані, політичні рішення та детальний аналіз результатів розвитку країн у розрізі 6-х вимірів Рамкової політики ОЕСР щодо цифрового урядування (DGPG).

Звіт являє собою першу спробу перетворити Рамкову політику на інструмент вимірювання результатів реалізації Рекомендацій ОЕСР щодо стратегій цифрового уряду та оцінки прогресу цифрових урядових реформ у країнах-членах, а також країнах-партнерах ОЕСР. 

Детальніше: https://bit.ly/3jffZH0, http://www.oecd.org/gov/digital-government-index-4de9f5bb-en.htm 

Опублікований нещодавно звіт ОЕСР присвячений ролі організацій соціальної економіки в умовах кризи, викликаної пандемією COVID-19. Йдеться про асоціації, кооперативи, фонди, товариства взаємного страхування та інші соціальні підприємства.

У ЄС 2,8 мільйона суб’єктів соціальної економіки, на які припадає 6,3% зайнятості. Однак вплив цих організацій виходить далеко за рамки згаданих цифр. Суб’єкти соціальної економіки присутні у більшості економічних секторів – від охорони здоров’я і освіти до банківської справи та комунальної сфери. Деякі з них є невеликими некомерційними організаціями, а інші – великими підприємствами з міжнародним охопленням.

Відмінною рисою соціальної економіки є: 1) задоволення соціальних або екологічних потреб; 2) організація економічної діяльності, що спирається на місцеві особливості, з великою залученістю зацікавлених сторін; 3) робота у тісній співпраці з іншими економічними суб’єктами та зацікавленими сторонами. Метою соціальної економіки традиційно вважалось «усунення» соціальних проблем (таких, як бездомність, ізоляція на ринку праці та інші форми соціальної ізоляції, з якими стикаються вразливі групи). 

Соціальна економіка виявилася «першопрохідцем» у виявленні та впровадженні соціальних інновацій та альтернативних способів організації економічної діяльності. ОЕСР у своїй новій публікації надає рекомендації щодо заходів, які можуть бути спрямовані на підтримку й розвиток соціальної економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3g2qWKs, https://bit.ly/2DXkeZa, https://bit.ly/3asNmDC 

На офіційному сайті ОЕСР опубліковано документ «Як принципи відкритого уряду можуть впливати на варіанти політики».

У ньому представлений цілісний політичний підхід до проблеми дезінформації шляхом вивчення ряду заходів у відповідь, заснованих на принципах відкритого уряду, таких як прозорість, чесність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. 

Документ пропонує аналіз змін, які впливають на медіа та інформаційні екосистеми, головна з яких – зростання цифрових платформ, а також рекомендує кроки, які ОЕСР може зробити для підтримки політики у цій сфері.

Спираючись на наслідки цього мінливого ландшафту, автори дослідження основну увагу приділили чотирьом напрямкам політики: 

– спілкуванню з громадськістю для поліпшення діалогу між урядом і громадянами; 

– прямим заходам щодо виявлення дезінформації та боротьби з нею; 

– нормативно-правовій політиці; 

– засобам масової інформації і громадянським відповідям, які підтримують більш досконалі інформаційні екосистеми. 

Детальніше: https://bit.ly/3h29O8X, https://bit.ly/310zYUb