Рецензії

Актуальність

полягає в тому, що вона висвітлює важливі теми сучасності — пошук ідентичності, проживання травми, зцілення та щирість у стосунках. Вона відгукується на запити молодого покоління, особливо жінок, яким близький досвід внутрішніх криз і переосмислення себе. Крім того, рецензія підтримує нову українську літературу й звертає увагу на важливість голосів, що говорять про вразливе й особисте в естетичній, але доступній формі.

Загальна характеристика

Марія Маргуліс — яскраве ім’я серед нової хвилі українських авторок. Її проза — чесна, вразлива, психологічно насичена. «Біла кімната» — це перша книга письменниці, однак вона вже вражає рівнем емоційної глибини, складною структурою переживань героїв та влучним стилем письма. Цей твір залишає по собі не лише сильне враження, а й відлуння довгих роздумів після прочитання. У центрі оповіді — головна героїня, ім’я якої читач дізнається не одразу, і це не випадковість. Протягом всієї книги вона ніби знаходиться в пошуках власної ідентичності, намагаючись розібратися у собі, в минулому, у стосунках із близькими людьми — передусім із матір’ю, сестрою та чоловіками. Її історія — це історія травми, зростання, мовчань і проривів, що торкається найтонших струн душі. «Біла кімната» — це і простір, і метафора. Це умовне місце, куди потрапляє героїня, де вона опиняється сама з собою, відгороджена від реального світу, шуму, тиску ззовні. Але водночас — це кімната пам’яті. У ній звучать голоси минулого, відлуння подій, які сформували її внутрішній світ. Книга побудована як подорож цим простором — із болем, паузами, поверненнями і новими зізнаннями самій собі. Серед ключових персонажів — мати, яка одночасно є джерелом любові й болю; сестра, що ніби живе іншим життям, але також проносить власні травми крізь мовчання; і постаті чоловіків, кожен із яких стає або проекцією втрати, або спробою знайти безпеку. Усі вони не просто супутники головної героїні — це частини її внутрішньої кімнати, фрагменти спогадів, страхів, потреб. Цікаво, що кожен другорядний персонаж — ніби окремий вимір героїні, її дзеркало або її тінь. Сюжет книги не є лінійним — це радше фрагментарна оповідь, побудована на емоційних сплесках, ретроспективах, зупинках і роздумах. Вона не вимагає від читача чіткого аналізу подій, але пропонує глибоке співпереживання. Книга рухається в ритмі внутрішнього голосу — неспішно, болісно, дуже по-людськи. Зовнішні події часто подані пунктирно — набагато важливіше те, як вони відлунюють у психіці героїні. Це психологічна проза, де головним «простором дії» стає не вулиця чи квартира, а людське «я». Мова Маргуліс — чутлива, виважена, без надміру художніх засобів, але з точною інтонацією. У тексті немає надлишку пафосу, але є естетика простоти й правди. Письменниця майстерно тримає баланс між ліризмом і реалізмом. Її стиль — це чіткість, оголеність, безпощадна чесність. Читач часто відчуває, ніби читає не вигадку, а чиюсь реальну сповідь — настільки все щиро і близько. Важливий акцент книги — тема травматичного досвіду та зцілення. «Біла кімната» не пропонує готових відповідей, не романтизує біль, але й не залишає в темряві. Героїня вчиться називати свої почуття, дозволяти собі пам’ятати й говорити. Це повільний шлях, але саме в цьому — її визволення. І це той процес, який відгукнеться багатьом читачам, особливо молодим жінкам, що переживають подібні розломи в собі. Окремо варто згадати і про авторку. Марія Маргуліс — молода українська письменниця, яка здобула популярність у соцмережах завдяки коротким прозовим фрагментам і текстам, що легко впізнати за стилем — щирим, відкритим, часом болісно-голим. Її присутність в Instagram і публічне читання текстів — це не лише сучасний формат, а й можливість створити справжній діалог із читачем. У добу цифрової літератури це — справжня цінність. Загалом «Біла кімната» — це важливий голос нової української прози. Це книга, яку не хочеться назвати просто «цікавою» чи «емоційною». Це книга-стан. Книга-пригадування. Книга, яку читаєш із тремтінням, бо впізнаєш у кожному рядку щось своє. Вона не про вигаданий сюжет, а про справжнє переживання, яке хоч раз проходить кожен із нас.

Цінність (наукова, практична)

Практична, літературна

Недоліки та дискусійні положення

.

Загальний висновок

.

Актуальність

Дослідження виконане на актуальну і доволі складну тему, яка має незаперечне наукове та практичне значення. Матеріали звіту НДР будуть з великою цікавістю сприйняті академічною спільнотою.

Загальна характеристика

У звіті критично й доволі детально з різних позицій розглядаються теоретичні засади сталого розвитку. На цьому підґрунті будується подальший аналіз методичних підходів, які використовуються різними науковими школами та міжнародними організаціями. Автори детально вивчають численні моніторингові системи, побудовані для відслідковування ходу виконання конкретних завдань сталого розвитку та досягнення ЦСР (зокрема – щодо подолання голоду, підтримання здоров’я та благополуччя, забезпечення чистою водою, енергією, інфраструктурою, допомога у сталому розвитку громад, імплементація сталого споживання та виробництва, пом’якшення наслідків зміни клімату, збереження морських ресурсів, захист екосистем суші). Розуміння складності та різноманітності підходів до оцінювання прогресу щодо ЦСР стало для творчого колективу визначальним чинником глибокого занурення у вивчення великого масиву профільної наукової літератури. Зроблені узагальнення та висновки дозволили належним чином обґрунтувати методичні рекомендації, які пропонуються для упровадження. Їх апробація на фактичних даних (звіти, результати самооцінювання, статистична інформація, спостереження, експертні опитування тощо) показала дієвість запропонованих підходів і прикладний характер отриманих результатів. У звіті продемонстрована практична можливість оцінювання процесу виконання Національної дорожньої карти щодо ЦСР та наведені дані стосовно досягнення цілей сталого розвитку. Структура роботи логічна, усі матеріали пов’язані єдиною ідеєю та оригінальними методичними підходами, автори використовують широкий спектр наукових літературних джерел та коректно працюють з різноманітними базами даних.

Цінність (наукова, практична)

Матеріали звіту можуть бути використані особами, що приймають управлінські рішення щодо розроблення й реалізації економічної та екологічної політики держави, науковцями – для здійснення міжнародних порівнянь та проведення подальших розвідок у цій сфері, а також науково-педагогічними працівниками та здобувачами освіти у навчальних цілях.

Недоліки та дискусійні положення

На наш погляд, автори доволі специфічно трактують окремі екологічні імперативи, без належного обґрунтування чи пояснення приймаючи в якості аксіоми тези щодо невідворотності й катастрофічного характеру глобального потепління. У роботі також зустрічаються некоректно оформлені посилання на першоджерела (п. 3, 17, 21, 48, 56, 113-115), має місце дублювання окремих наукових положень і висновків (стор. 17, 68, 123), присутня зайва технічна інформація.

Загальний висновок

Звіт містить цінні наукові узагальнення, оригінальні авторські аналітичні розробки, а також удосконалені методичні рекомендації, які належним чином обґрунтовані та пройшли апробацію на фактичних даних реалізації ЦСР в Україні.

(Ця рецензія підготовлена у якості зразка-шаблону, не пов’язана з конкретним звітом НДР та розміщена у відкритому доступі у рамках тестування сервісу відкритого відповідального рецензування).