Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0216U001009, 0115U001536 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Вдосконалення та впровадження біотехнології створення стійких насаджень вегетативно рухливих видів деревних рослин на залізорудних відвалах Криворіжжя

Керівник роботи

Коршиков Іван Іванович,

Дата реєстрації

05-01-2016

Організація виконавець

Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України

Опис

Звіт про НДР: 51 с., 22 рис., 25 джерел. Об'єкт дослідження - вегетативна рухливість обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.), тополі білої (Populs alba L.) і тополі італійської, пірамідальної (P. italica Du Roi Moench) на залізорудних відвалах Криворіжжя та можливість використання біологічних особливостей цих видів в рекультивації відвалів. Мета - використати адаптивні особливості окремих стійких видів деревних рослин до вегетативної рухливості в екстремальних умовах залізорудних відвалів Криворіжжя в практиці їх озеленення як спосіб постійного їх лісовідновлення на цих докорінно змінених техногенних територіях. В дослідженнях використовували ботанічні і дендрологічні методи оцінки стану куртин трьох зазначених видів на залізорудних відвалах Криворіжжя. Теоретичні результати - пов'язані з визначенням адаптивних можливостей H. rhamnoides, P. alba і P. italica формувати у дуже несприятливих умовах залізорудних відвалів Криворіжжя життєву форму - куртиноутворююче дерево за рахунок щорічного формування навколо материнських рослин кореневої порості. Практичні результати: ці три види присутні на п'яти відвалах, що досліджувались, за рахунок природного анемохорного або зоохорного проникнення. Навколо одного материнського дерева в залежності від його віку утворюються куртини різної площі (від 5 до 500 м2) за рахунок розповсюдження кореневої порості. Найбільшу вегетативну рухливість в умовах відвалів проявляє H. rhamnoides, що формує дуже щільні зарослі. Життєвий стан рослин різного віку і їх кореневої порості на відвалах високий навіть у засушливі роки, яким була друга половина 2015 р. Експериментальним шляхом в умовах залізорудних відвалів доказано, що ізоляція 2-3-річної кореневої порості від материнських рослин призводить до формування у ізолянтів своєї кореневої системи і такі особини потенційно є новими осередками розповсюдження на відвалах H. rhamnoides, P. alba і P. italica. Проведено весняні і осінні посадки саджанців цих видів на відвалах. Розроблено і отримано патенти на корисну модель "Спосіб використання обліпихи крушиновидної в рекультивації залізорудних відвалів Криворіжжя" і "Спосіб використання тополі білої для рекультивації залізорудних відвалів Криворіжжя". Наукова новизна і технологічні переваги проекту полягають у тому, що посадки саджанців вегетативно рухливих видів на залізорудних відвалах не потребують матеріально затратного технічного етапу рекультивації, тобто не потрібно готувати поверхню відвалу і покривати її ґрунтом для наступної висадки саджанців. Вперше в Україні для масового використання в озелененні залізорудних відвалів запропоновані обліпиха крушиновидна і тополя біла. Виключення фінансово-затратного технічного етапу рекультивації залізорудних відвалів Криворіжжя за допомогою вегетативно рухливих H. rhamnoides, P. alba і P. italica, що щорічно відновлюються на відвалах, у декілька разів зменшує витрати на озеленення 1 га їх площі. В їх озелененні слід використовувати кореневу порость зростаючих на відвалах особин зазначених видів, за наявності у порості своєї кореневої системи. Не потрібно висаджувати рослини по всій поверхні відвалу, а значить, і вирощувати велику кількість саджанців в розсадниках. Ключові слова: ВЕГЕТАТИВНО РУХЛИВІ ДЕРЕВНІ ВИДИ, ЗАЛІЗОРУДНІ ВІДВАЛИ КРИВОРІЖЖЯ, СПОСОБИ ОЗЕЛЕНЕННЯ.

Опис продукції

По проекту підготовлено науковий звіт в якому показано способи використання вегетативно рухливих видів -Hippophae rhamnoides L (запатентовано) Populus alba L (запатентовано) i Populus italica Du Roi Moench в озелененні залізорудних відвалів Криворіжжя Всі три види в різній кількості з високим життєвим станом зустрічаються на 5 обстежених відвалах куди вони потрапили природним шляхом Навколо материнських рослин цих видів з 3- 5 років утворюється коренева поросль яка розповсюджується в радіусі до 20м У 20-річних дерев апробовано метод ізоляції кореневої порослі проведено весняні і осінні посадки саджанців відокремлених від материнських дерев

Автори роботи

Бовкун Наталія Іванівна
Долина Олександр Олександрович
Колода Світлана Анатоліївна
Коршиков Іван Іванович
Красноштан Олег Васильович
Красова Ольга Олександрівна
Мазур Антоніна Юхимівна
Павленко Анатолій Олегович
Шевчук Наталія Юріївна