Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0216U002024, 0112U000542 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Біохімічні механізми токсичності наночастинок різної породи та інших антропогенних і біогенних токсикантів в біологічних системах

Керівник роботи

Корда Михайло Михайлович,

Дата реєстрації

18-01-2016

Організація виконавець

Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського"

Опис

Показано, що у тварин карбонові наночастинки фулерени С60 посилюють явища оксидативного і нітрооксидативного стресу, гепатотоксичності, що виникають при введені хімічного токсиканту толуолу. Встановлено, шо при пероральному введені наночастинок свинцю на фоні вживання води з стеаратом натрію і калію мають місце зміни периферичної крові щурів та зміни показників пероксидного окиснення ліпідів у крові, печінці та нирках білих щурів. Отримано математичні моделі, які дозволяють кількісно описати процеси агрегації і седиментації частинок різних розмірів. За допомогою цих моделей можна розрахувати час за який у заданій точці простору концентрація нано- та мікрочастинок різної дисперсності досягне певного рівня. Встановлено існування вікових особливостей впливу парацетамолу на активність ліпопереокиснення ліпідів і стан антиоксидантної системи. Найбільш виразні зміни спостерігаються у статевонезрілих і старих тварин, причиною чого може бути нижчий вихідний рівень компонентів антиоксидного захисту. Гостре отруєння парацетамолом на тлі семиденного уведення натрію нітриту супроводжується більш вираженими змінами показників ендогенної інтоксикації та стану плазматичних мембран, ніж ізольоване ураження парацетамолом. Доведено, що 30-и денна інтоксикація купрум сульфатом, плюмбум ацетатом та гліфосатом у формі раундапу в допорогових дозах (1/20 DL50) супроводжується порушенням білоксинтезуючої функції печінки. Підвищений вміст білірубіну, сечовини, залишкового азоту, креатиніну, молекул середньої маси, зростання активності сироваткових амінотрансфераз свідчить про наявність синдрому внутрішньопечінкового холестазу. Встановлено гранично допустиму концентрацію стеарату калію - 0,25 мг/дм3. Показано, що за комплексною оцінкою експериментальних і розрахункових даних стеарат калію можна віднести до 4-го класу небезпеки. Показано, що тривале вживання піддослідними тваринами питної води з вмістом міді у кількості 1,0 мг/дм3 негативно впливає на антиоксидантну систему організму щурів, призводячи до пригнічення активності каталази та пероксидази та сприяючи зростанню церулоплазміну. Встановлено, що пошкодження міокарду токсичними дозами адреналіну на тлі тетрахлорметанового гепатиту викликає активацію процесів вільнорадикального окиснення та пригнічення системи антиоксидантного захисту, що проявляється зниженням активності каталази та вмісту відновленого глутатіону в сироватці крові, печінці та серці щурів, а також зниженням вмісту церулоплазміну. Встановлено, що одночасне ураження щурів карбофосом та тетрахлорметаном призводить до активації процесів ліпопероксидації, поглиблення ендогенної інтоксикації, на що вказує підвищений вміст молекул середньої маси у сироватці крові та печінці щурів, а також викликає розвиток деструктивних процесів у печінці, свідченням чому є висока активність трансміназ у сироватці крові. Відмічено зниження активності ацетилхолінестерази в крові, що свідчить про токсичний вплив карбофосу на гідроліз ацетилхоліну та підвищення збудливості нервової системи. Досліджено зміни показників системи зсідання крові та рівень тромбоцитів за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому, який моделювали на мишах-самках лінії Balb/с. Встановлено зниження кількості тромбоцитів, скорочення протромбінового часу, збільшення протромбінового індексу у групі тварин з антифосфоліпідним синдромом. Доведено, що у патогенезі запалення тканин ясен, викликаного токсином грамнегативної мікрофлори ліпополісахаридом, важлива роль належить оксидативному та нітрооксидативному стресам. Перебіг ліпополісахаридного запалення суттєво погіршується при інсулінозалежному цукровому діабеті, а перебіг пародонтиту суттєво погіршується при хронічному ураженні печінки аліловим спиртом. Показано, що за умов експериментального гепатопульмонального синдрому в легенях щурів відбувається накопичення та активація альвеолярних макрофагів, що може бути важливою ланкою патогенезу ГПС, як джерело судинорозширюючих, ангіогенних та проліферативних факторів росту, таких як індуцибельна NO-синтаза, фактор росту ендотелію судин (VEGF) і тромбоцитарний фактор росту. Також відбувається активація нітроксидергічних процесів за рахунок достовірного збільшення вмісту метаболітів оксиду азоту у сироватці крові та бронхоальвеолярному змиві.

Опис продукції

Показано, що у тварин карбонові наночастинки фулерени С60 посилюють явища оксидативного і нітрооксидативного стресу, гепатотоксичності, що виникають при введені хімічного токсиканту толуолу. Встановлено, шо при пероральному введені наночастинок свинцю на фоні вживання води з стеаратом натрію і калію мають місце зміни периферичної крові щурів та зміни показників пероксидного окиснення ліпідів у крові, печінці та нирках білих щурів. Отримано математичні моделі, які дозволяють кількісно описати процеси агрегації і седиментації частинок різних розмірів. За допомогою цих моделей можна розрахувати час за який у заданій точці простору концентрація нано- та мікрочастинок різної дисперсності досягне певного рівня. Встановлено існування вікових особливостей впливу парацетамолу на активність ліпопереокиснення ліпідів і стан антиоксидантної системи. Найбільш виразні зміни спостерігаються у статевонезрілих і старих тварин, причиною чого може бути нижчий вихідний рівень компонентів антиоксидного захисту. Гостре отруєн

Автори роботи

Боднар Ярослав Ярославович
Гонський Ярослав Іванович
Кашуба Михайло Олексійович
Кліщ Іван Миколайович
Козак Дарія Володимирівна
Кондратюк Володимир Андрійович
Корда Михайло Михайлович
Криницька Інна Яківна
Куліцька Марія Іванівна
Лихацький Петро Григорович
Марущак Марія Іванівна
Мерецький Віктор Миколайович
Мудра Алла Євгенівна
Острівка Оксана Іванівна
Підручна Світлана Романівна
Сельський Петро Романович
Фіра Людмила Степанівна
Федонюк Лариса Ярославівна
Шершун Галина Григорівна
Яремчук Ольга Зіновіївна