Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0220U101713, Науково-дослідна робота

Назва роботи

Науково обгрунтувати заходи щодо оптимізації діагностики та прогнозування розвитку інвалідизуючих захворювань бронхолегеневої системи у віддаленому післяаварійному періоді

Керівник роботи

Швайко Людмила Іванівна, Доктор медичних наук

Дата реєстрації

18-02-2020

Організація виконавець

Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України"

Опис

За результатами ретроспективної оцінки бронхолегеневих захворювань у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму, ідіопатичний легеневий фіброз, онкопульмонологічні захворювання, які зазнали дії іонізуючого випромінювання, та інгаляції радіонуклідів (40 осіб) та 20 осіб групи порівняння, найбільш розповсюдженими формами виявились хронічний бронхіт (36,2 %), хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) (10,3 % від загальної кількості обстежених осіб), бронхіальна астма (БА) (2,7 %), емфізема (0,3 %), легеневий фіброз (0,3%). За результатами проспективного дослідження в осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, порівняно із групою нозологічного контролю виявлено достовірно вищий ступінь задишки за шкалою MRC, частоти загострень на рік. У переважної більшості хворих на ХОЗЛ учасників ЛНА на ЧАЕС за результатами рентгенологічного обстеження виявлено посилення легеневого малюнка, ущільнення коренів легень, пневмофіброз та емфізема легень. При макроморфологічному дослідженні найчастіше виявлявся катаральний ендобронхіт (51,8 %), а також патологічні зміни бронхіального епітелію у вигляді порушень базальної мембрани (47,9 %), поверхневого епітелію (39,6 %), склерозу базальної мембрани (37,5 %), наявності ознак запалення (20,8 %). Залежності формування інвалідизуючих захворювань бронхолегеневої системи від дози іонізуючого випромінювання на даному етапі дослідження виявлено не було.

Опис продукції

Проведення розширеного комплексу функціональних легеневих тестів (окрім спірометрії, обов’язкове дослідження легеневих об’ємів (бодіплетизмографія) та дифузійної спроможності легень), в поєднанні з пульмонологічними опитувальниками дозволить підвищити верифікацію респіраторних порушень, що дозволить визначити адекватну терапію, розробити індивідуальний план диспансерного спостереження та програму реабілітаційних заходів.