Реєстраційний номер
0403U002192, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.мед.н.
Дата захисту
12-06-2003
Статус
Захищена
Назва роботи
Імунозапальні аспекти хронічної серцевої недостатності
Здобувач
Халед Насер А. Саламех,
Керівник Кравчун Павло Григорович
Опонент Ковальова Ольга Миколаївна
Опонент Ніколенко Євген Якович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський державний медичний університет
Опис
Об'єкт дослідження - хворі із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), обумовленою ішемічною хворобою серця та ділатаційною кардіоміпатією. Мета - підвищити ефективність лікування ХСН на основі дослідження про- та протизапальних цитокінів при серцевій недостатності різної етіології та вивчення можливостей і клініко-патогенетичної значущості терапевтичної корекції їх активності. Методи дослідження і апаратура - імуноферментні, ферментативні (багатоканальний мікрофотометр "Multiscan" ("Flow")), фізікальне обстеження хворих, рентгентелебачення (рентгенапарат ЕДР-750 ВС з УРІ), електрокардіографія (електрокардіограф "Fucuda" FX-326U), холтерівське моніторювання електрокардіограми (монітор ЕКГ "Kontron instruments"), велоергометрія (велоергометр В-380), кількісна ехокардіоскопія (апарат "TI228A" ("РАДМИР")). Теоретична новизна - уперше встановлено, що підвищення активності прозапальних цитокінів при ХСН супроводжується значним зростанням рівнів протизапального цитокіна інтерлейкіна-4, який тісно взаємопов'язаний із прогресуванням систолічної дисфункції лівого шлуночка; показано, що збільшення сироваткової активності прозапальних цитокінів при ХСН більш пізня подія в розвитку ХСН, ніж нейрогуморальна активація; встановлено, що відмітною рисою дилатаційної кардіоміопатії є підвищення рівнів інтерлейкіну-6; уточнено механізми позитивної дії інгібіторів АПФ при ХСН і показано, що одним з патогенетично значущих факторів, які визначають їх ефективність, є здатність зменшувати активність цитокінів. Практична новизна - показано цінність дослідження прозапальних цитокінів у хворих із ХСН для оцінки тяжкості перебігу захворювання і для об'єктивізації оцінки ефективності терапії інгібіторами АПФ і досягнення повноти їхнього терапевтичного ефекту; доведено доцільність корекції запальної активності при ХСН для підвищення ефективності лікування і попередження прогресування серцевої недостатності; продемонстровано, що одним із засобів корекції надлишкової продукції цитокінів при ХСН можуть бути інгібітори АПФ, але для одержання значущого антицитокінового ефекту необхідне призначення їх у дозах максимально наближених до цільових. Ступінь впровадження - результати впроваджені у роботу лікувальних закладів мм. Харкова, Києва, Вінниці. Галузь використання - кардіологія, терапія
Дата реєстрації
2003-06-23
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30