Реєстраційний номер
0404U002895, Кандидатська дисертація
На здобуття
к.і.н.
Дата захисту
11-06-2004
Статус
Захищена
Назва роботи
Депортації населення України в першій половині ХХ століття: причини, наслідки, шляхи повернення на Батьківщину
Здобувач
Адамовський Володимир Іванович,
Керівник Данилюк Ю.З.
Опонент Нестуля О.О.
Опонент Епштейн А.І.
Опонент Місінкевич Л.Л.
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Опис
Об'єкт - діяльність вищого партійно-державного керівництва СРСР та УРСР, місцевих владних структур, правоохоронних органів, які приймали конкретні рішення щодо масових депортацій народів з території України, спрямовували в цьому плані практичні заходи органів ДПУ, НКВС, НКДБ, формували серед населення відповідну громадську думку. Мета роботи - вивчення причин, ходу та наслідків масових депортацій населення, конкретних форм і методів їх здійснення, з'ясування масштабів зазначених злочинних акцій. Методи - проблемно-хронологічний, історико-статистичний, порівняльний, структурно-системний. Практичне значення дисертації полягає у використанні її положень і висновків для підготовки відповідних підручників і посібників, введенні нових нормативних і спеціальних курсів на гуманітарних факультетах вищих навчальних закладів різного рівня акредитування, формуванні законодавчих і нормативних актів стосовно депортованих народів, підготовці розгорнутої програми увічнення пам'яті наших співвітчизників засобами монументалістики. В дисертації на основі широкого кола джерел розглядаються механізм, причини і наслідки масових депортацій населення в першій половині ХХ століття. Певна увага приділена в роботі здійсненню цих процесів в роки Першої світової війни, коли воюючі сторони в силу як об'єктивних, так і суб'єктивних обставин займалися масовим виселенням народів, пояснюючи їх умовами, що склалися в ході бойових дій. В роботі висвітлюються масові депортації 20-х років, які, в першу чергу, торкнулися діячів колишніх політичних партій і організацій, національно свідомої української інтелігенції, священнослужителів і віруючих. Доводиться, що найбільш масового характеру набули депортації в кінці 20-х - на початку 30-х років в період здійснення суцільної колективізації сільського господарства. На конкретних прикладах розкриваються ті умови, в яких перебували у різних регіонах СРСР наші співвітчизники, які опинилися далеко за межами своєї батьківщини. В дисертації відображена та трагедія, яка спіткала народи Криму, що в масовому порядку депортувалися з території півострова. Крім того, в роботі аналізуються основні законодавчі і нормативні акти, які сприяли поверненню народів на свою батьківщину, шляхи їх адаптації.
Дата реєстрації
2004-07-09
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-04 / 2026-06-30